Цей розділ визначає громадянство України як правовий, політичний і моральний зв’язок особи з Українським народом, державою Україна, Конституцією України, правами, свободами, обов’язками і відповідальністю за майбутнє України.

Текст розділуВідкрити

Розділ XXI. Громадянство, множинне громадянство і принципи належності до Українського народу

Короткий зміст

Цей розділ визначає громадянство України як правовий, політичний і моральний зв’язок особи з Українським народом, державою Україна, Конституцією України, правами, свободами, обов’язками і відповідальністю за майбутнє України.

Громадянство України не зводиться лише до паспорта. Повне громадянство є статусом політичної довіри, який дає право брати участь у народовладді, голосувати, бути обраним, формувати органи влади, займати посади публічної влади і брати участь у визначенні курсу держави.

Розділ вводить розмежування між базовою належністю до Українського народу, правом на захист, проживання і людські права та повним громадянством з політичними правами. Повні політичні права громадянина України набуваються після досягнення вісімнадцяти років, проходження громадянської підготовки, підтвердження знання основ Конституції і підписного прийняття прав та обов’язків громадянина України.

Окремо закріплюється інноваційна норма: особа, щодо якої набрав законної сили обвинувальний вирок за тяжкий корупційний злочин проти держави, Українського народу і публічної довіри, автоматично втрачає повне громадянство України в частині політичних прав і набуває статусу резидента України без політичних прав. Така особа зберігає базові права людини, майнові, трудові, соціальні та судові гарантії, але втрачає право голосу, право бути обраною і право займати посади публічної влади.

Поновлення політичних прав після реального корупційного злочину не є автоматичним. Воно можливе лише у виняткових випадках за особливі заслуги перед Українським народом і лише за рішенням громади або всеукраїнського спеціального референдуму. Якщо обвинувальний вирок скасовано і особу виправдано, політичні права відновлюються негайно без народного голосування.

Розділ також допускає множинне громадянство як міст повернення українців світу до України. Особи з множинним громадянством мають гарантоване право безперешкодного виїзду з України до держави свого іншого громадянства або законного проживання, навіть під час воєнного чи надзвичайного стану, якщо немає індивідуальної законної підстави для обмеження. Водночас такі особи не можуть займати найвищі політичні, стратегічні, безпекові та конституційні посади, які визначають курс держави, зокрема бути Президентом-Гетьманом, народними депутатами, членами Кабінету Міністрів, Охоронителями Нації, суддями Конституційного Суду або Верховного Суду.

Основні положення

  1. Громадянство України є правовим, політичним і моральним зв’язком особи з Українським народом, державою Україна і Конституцією України.
  2. Повне громадянство України є статусом політичної довіри.
  3. Повне громадянство надає право голосу, право бути обраним, право брати участь у народовладді і право займати посади публічної влади.
  4. Повні політичні права громадянина України набуваються після досягнення вісімнадцяти років, громадянської підготовки, підтвердження знання основ Конституції та підписного прийняття прав і обов’язків громадянина.
  5. Конституційна лояльність громадянина означає вірність Україні, Українському народові, Конституції, правам людини, незалежності і територіальній цілісності, а не лояльність владі чи партії.
  6. Тяжкий корупційний злочин проти держави і публічної довіри прирівнюється до злочину проти Українського народу.
  7. Особа, щодо якої набрав законної сили обвинувальний вирок за тяжкий корупційний злочин проти держави і публічної довіри, автоматично втрачає повне громадянство України в частині політичних прав.
  8. Така особа набуває статусу резидента України без політичних прав.
  9. Статус резидента України гарантує базові права людини, майнові, трудові, соціальні, освітні, медичні і судові гарантії, але не надає права голосу, права бути обраним або права займати посади публічної влади.
  10. Поновлення політичних прав після доведеного тяжкого корупційного злочину можливе лише у виняткових випадках за особливі заслуги перед Українським народом і за рішенням громади або всеукраїнського спеціального референдуму.
  11. Якщо обвинувальний вирок скасовано і особу виправдано, політичні права відновлюються негайно без спеціального голосування.
  12. Множинне громадянство допускається як інструмент повернення українців світу, збереження зв’язку з діаспорою і залучення людського потенціалу України.
  13. Особа з множинним громадянством має гарантоване право безперешкодного виїзду з України до держави свого іншого громадянства або законного проживання, якщо немає індивідуальної законної підстави для обмеження.
  14. Множинне громадянство з державою-агресором або державою, що становить загрозу національній безпеці України, не користується загальними гарантіями цього розділу.
  15. Особи з множинним громадянством не можуть займати найвищі політичні, стратегічні, безпекові та конституційні посади.
  16. Особи з множинним громадянством не можуть бути Президентом-Гетьманом, Охоронителями Нації, народними депутатами, членами Кабінету Міністрів, суддями Конституційного Суду, суддями Верховного Суду або керівниками стратегічних органів держави.
  17. Особи з множинним громадянством можуть працювати на професійних державних і комунальних посадах, якщо вони не визначають політичний курс держави і не мають вирішального впливу на національну безпеку.
  18. Приховування множинного громадянства, іноземної політичної лояльності або зобов’язань перед іншою державою тягне відповідальність, визначену законом.

Основні принципи

  • Громадянство України є статусом довіри, обов’язку і політичної відповідальності.
  • Політичні права не є автоматичною технічною функцією паспорта.
  • Повне громадянство вимагає громадянської зрілості, знання Конституції і прийняття обов’язків.
  • Громадянство не є присягою владі; це лояльність Україні, Конституції і Українському народові.
  • Корупція у публічній владі є злочином проти держави і народу.
  • Тяжкий корупційний злочин тягне втрату політичних прав громадянина.
  • Особа без політичних прав залишається людиною з базовими правами і гарантіями.
  • Народ може поновити політичні права лише у виняткових випадках за особливі заслуги.
  • Судове виправдання відновлює права автоматично.
  • Множинне громадянство є мостом повернення українців світу.
  • Гарантований виїзд для осіб з множинним громадянством є інструментом довіри до України.
  • Найвищі політичні, стратегічні і конституційні посади потребують виключної політичної лояльності Україні.
  • Громадянство держави-агресора або прихована лояльність до неї несумісні з політичним керівництвом України.

Нормативний текст

Стаття 1. Громадянство України

Громадянство України є правовим, політичним і моральним зв’язком особи з Українським народом, державою Україна, Конституцією України, правами, свободами, обов’язками і відповідальністю за майбутнє України.

Громадянство України не є лише формальним документом. Воно передбачає усвідомлення Конституції, прав і свобод людини, обов’язків громадянина, відповідальності перед Українським народом, заборони державної зради, корупції, співпраці з державою-агресором та інших дій, що руйнують державу зсередини.

Україна визнає і захищає своїх громадян в Україні та за її межами.

Держава не може свавільно позбавляти особу громадянства України, правового захисту, базових прав людини або права на судовий захист.

Стаття 2. Належність до Українського народу

Належність до Українського народу включає правовий, культурний, історичний, громадянський і політичний зв’язок особи з Україною.

Український народ складають громадяни України, а також українці світу та особи українського походження, які зберігають зв’язок з Україною у порядку, визначеному Конституцією і законом.

Політичним джерелом влади в Україні є громадяни України, які мають повні політичні права відповідно до Конституції.

Стаття 3. Повне громадянство як статус політичної довіри

Повне громадянство України є статусом політичної довіри, що надає особі право брати участь у народовладді, голосувати, бути обраною, займати посади публічної влади, брати участь у формуванні органів держави і територіального самоврядування.

Особа, яка користується політичними правами громадянина України, зобов’язана діяти добросовісно щодо держави, Українського народу, Конституції, публічного майна, національного багатства і демократичного ладу.

Стаття 4. Набуття повного громадянства і політичних прав у повнолітньому віці

Особа, яка народилася з правом належності до Українського народу і правом на громадянство України, до досягнення повноліття має захищений правовий статус дитини України, право на проживання, освіту, медичну допомогу, соціальний захист, документи, безпеку і захист держави.

Повне громадянство України з політичними правами набувається після досягнення вісімнадцяти років у порядку, визначеному Конституцією і законом.

Для набуття повного громадянства України особа проходить громадянську підготовку в системі освіти або в іншому визначеному законом порядку, підтверджує знання основ Конституції України, прав і свобод людини, обов’язків громадянина, принципів народовладдя, державної мови, історичної відповідальності та засад доброчесного служіння Українському народові.

Під час отримання паспорта громадянина України з повними політичними правами особа підписом підтверджує, що вона ознайомлена з правами і обов’язками громадянина України, розуміє відповідальність громадянства і приймає обов’язок не діяти проти держави, Українського народу, Конституції, свободи, незалежності та територіальної цілісності України.

Ненадання такого підтвердження або непроходження громадянської підготовки не позбавляє базових людських прав, права на проживання, освіту, медичну допомогу, працю, власність і судовий захист, але може бути підставою для ненабуття повних політичних прав до виконання встановлених законом умов.

Стаття 5. Конституційна лояльність громадянина

Особа, яка набуває повне громадянство України, підтверджує свою конституційну лояльність Україні, Українському народові, правам і свободам людини, незалежності, територіальній цілісності, демократичному ладу і Конституції України.

Таке підтвердження не є присягою на вірність владі, посадовим особам, політичній партії або тимчасовій політичній більшості.

Конституційна лояльність означає вірність Україні як державі свободи, Українському народові як джерелу влади, Конституції як найвищому правовому договору та заборону дій, спрямованих на руйнування держави через зраду, агресорську співпрацю, корупційне привласнення публічної влади або знищення демократичного ладу.

Стаття 6. Корупційний злочин проти держави як підстава втрати політичного громадянства

Тяжкий корупційний злочин, вчинений особою, яка має повне громадянство України, є злочином не лише проти майна, бюджету чи окремого органу влади, а проти Українського народу, держави, публічної довіри, справедливості, національного багатства і конституційного ладу.

Особа, щодо якої набрав законної сили обвинувальний вирок суду за тяжкий корупційний злочин, визначений законом як злочин проти держави та публічної довіри, автоматично втрачає повне громадянство України в частині політичних прав.

Втрата повного громадянства в частині політичних прав означає припинення права голосу, права бути обраним, права займати посади публічної влади, права бути суддею, прокурором, членом уряду, народним депутатом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, керівником державного чи комунального підприємства, членом органу управління публічним майном або іншою особою, що здійснює публічну владу.

Особа, яка втратила повне громадянство в частині політичних прав, набуває статусу резидента України без політичних прав.

Втрата політичного громадянства допускається лише після остаточного обвинувального вироку незалежного суду, з правом на захист, апеляцію, касацію, перегляд за нововиявленими обставинами та іншими гарантіями справедливого суду.

Добросовісна помилка, адміністративне порушення, малозначне правопорушення або політично мотивоване переслідування не можуть бути підставою для втрати політичного громадянства.

Стаття 7. Статус резидента України без політичних прав

Статус резидента України без політичних прав є правовим статусом особи, яка має право законного проживання в Україні, користується базовими правами людини, майновими, трудовими, соціальними, освітніми, медичними, судовими та іншими неполітичними гарантіями, але не має повного обсягу політичних прав громадянина України.

Статус резидента України без політичних прав не надає права брати участь у народовладді, голосувати на виборах і референдумах, бути обраним, формувати органи влади, займати посади публічної влади або управляти публічним майном.

Особа, яка втратила повне громадянство в частині політичних прав, зобов’язана здати паспорт громадянина України і отримати паспорт резидента України у порядку, визначеному законом.

Видача паспорта резидента України не є звільненням від кримінальної, майнової, дисциплінарної, політичної або іншої відповідальності за вчинений злочин.

Стаття 8. Народне поновлення політичних прав після втрати через корупційний злочин

Особа, яка втратила повне громадянство України в частині політичних прав у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком за тяжкий корупційний злочин проти держави, Українського народу і публічної довіри, не поновлюється у політичних правах автоматично після відбуття покарання.

Поновлення такої особи у політичних правах можливе лише у виняткових випадках, коли після втрати політичних прав вона вчинила особливі заслуги перед Українським народом, державою Україна, її незалежністю, обороною, свободою, безпекою, життям людей, наукою, культурою, відновленням або іншим публічним благом, визначеним законом.

До таких особливих заслуг можуть належати героїчні дії на захист України, подвиг на полі бою, порятунок життя людей, винятковий внесок у перемогу, оборону, відбудову, науку, медицину, технології, культуру, міжнародний захист України або інша дія, яка переконливо доводить повернення особи до служіння Українському народові.

Саме відбуття покарання, сплата штрафу, повернення майна, закінчення строку судимості, каяття, позитивна характеристика або тривале проживання в громаді не є достатньою підставою для поновлення політичних прав.

Якщо особа протягом останніх десяти років постійно проживала в одній територіальній громаді, питання про поновлення її політичних прав може бути винесене на спеціальне голосування цієї громади після перевірки законних підстав, відбуття покарання, відшкодування шкоди, повернення незаконно набутого майна та встановлення особливих заслуг перед Українським народом.

Якщо особа до втрати політичних прав займала загальнодержавну посаду або вчинила корупційний злочин загальнонаціонального значення, питання про поновлення її політичних прав може вирішуватися лише всеукраїнським спеціальним референдумом у порядку, визначеному законом.

Поновлення політичних прав через спеціальне голосування не скасовує факту вчиненого злочину, не звільняє від обов’язку відшкодувати шкоду і не повертає автоматично право займати окремі посади з підвищеним рівнем довіри, якщо закон встановлює додаткові обмеження.

Стаття 9. Відновлення політичних прав у разі скасування обвинувального вироку

Якщо обвинувальний вирок, на підставі якого особа втратила політичні права громадянина України, скасовано судом і особу виправдано або кримінальне провадження закрито з реабілітуючих підстав, така особа підлягає негайному повному відновленню у громадянстві України, політичних правах, документах і правовому статусі.

У такому випадку поновлення політичних прав не потребує спеціального голосування громади або всеукраїнського референдуму, оскільки особа юридично не вважається винною у злочині, який був підставою для втрати політичних прав.

Особа, незаконно позбавлена політичних прав унаслідок скасованого вироку, має право на відшкодування шкоди, відновлення документів, публічне виправлення правового статусу і усунення наслідків незаконного обмеження її прав у порядку, визначеному законом.

Стаття 10. Захист від зловживання інститутом втрати політичного громадянства

Втрата повного громадянства в частині політичних прав не може застосовуватися як інструмент політичної помсти, вибіркового переслідування, знищення опозиції, журналістів, громадських діячів, підприємців або небажаних осіб.

Підстави втрати політичного громадянства мають бути чітко визначені законом, відповідати Конституції, застосовуватися лише за тяжкі корупційні злочини або інші злочини проти держави, доведені в незалежному суді, і не можуть тлумачитися розширено.

Кожна особа має право на справедливий суд, захист, адвоката, презумпцію невинуватості, апеляційний і касаційний перегляд, а також відновлення статусу у разі скасування вироку.

Стаття 11. Множинне громадянство як зв’язок України з українцями світу

Україна допускає множинне громадянство у порядку, визначеному Конституцією і законом, як інструмент збереження зв’язку з українцями світу, повернення громадян до України, залучення людського, економічного, наукового, культурного, оборонного і державотворчого потенціалу української діаспори та осіб українського походження.

Особа з множинним громадянством, одним із яких є громадянство України, визнається Україною громадянином України у межах прав і обов’язків, визначених Конституцією і законом.

Множинне громадянство не може бути підставою для приниження гідності, дискримінації, свавільного позбавлення права на проживання в Україні, права власності, праці, підприємництва, освіти, медичної допомоги, соціального захисту, судового захисту або участі в житті громад у межах, визначених законом.

Множинне громадянство з державою-агресором, державою-окупантом, державою, що не визнає незалежність і територіальну цілісність України, або державою, яка становить загрозу національній безпеці України, не користується гарантіями цього розділу і регулюється окремими безпековими обмеженнями.

Стаття 12. Гарантія вільного виїзду для осіб з множинним громадянством

Особа, яка має громадянство України та громадянство іншої держави, що не є державою-агресором або державою, яка становить загрозу національній безпеці України, має гарантоване право безперешкодно виїжджати з території України до держави свого іншого громадянства або до іншої держави законного проживання.

Це право не може бути скасоване або обмежене лише з підстав воєнного стану, надзвичайного стану, мобілізації, особливого періоду, оборонних потреб або інших загальних режимів, якщо особа не займає посаду, яка передбачає спеціальні обмеження доступу до державної таємниці, оборонного управління або стратегічного командування.

Держава Україна гарантує, що особа з множинним громадянством, яка повернулася в Україну, не може бути примусово закрита в Україні лише через факт громадянства України, якщо вона має інше громадянство або законний постійний зв’язок з іншою державою.

Обмеження виїзду такої особи допускається лише на індивідуальній підставі, визначеній законом, зокрема у зв’язку з обвинувальним вироком суду, запобіжним заходом у кримінальному провадженні, виконанням судового рішення, доступом до державної таємниці, спеціальним військовим контрактом або іншою персональною юридичною підставою, але не через загальне правило заборони виїзду для громадян України.

Жоден орган влади, посадова особа або військова адміністрація не може обмежити право виїзду особи з множинним громадянством свавільно, без індивідуальної законної підстави, письмового рішення, пояснення і можливості оскарження.

Гарантія вільного виїзду для осіб з множинним громадянством є частиною політики повернення українців світу до України, відновлення довіри до держави і створення умов, за яких люди не бояться повертатися, інвестувати, працювати, створювати сім’ї та жити в Україні.

Стаття 13. Політичні, стратегічні і конституційні обмеження для осіб з множинним громадянством

Особа з множинним громадянством може мати громадянські, майнові, трудові, соціальні, підприємницькі, освітні, медичні та інші права громадянина України, а також може працювати на державній або комунальній службі у межах, визначених Конституцією і законом.

Водночас особа з множинним громадянством не може займати або набувати повноважень на найвищих політичних, стратегічних, безпекових, конституційних та державотворчих посадах, які безпосередньо визначають політичний курс держави, оборонну політику, зовнішню політику, конституційний лад, правову доктрину найвищого рівня або управління ключовими органами держави.

Особа з множинним громадянством не може бути:

  1. Президентом-Гетьманом України;
  2. членом органу Охоронителів Нації;
  3. народним депутатом України;
  4. Головою Верховної Ради України;
  5. членом Кабінету Міністрів України;
  6. Прем’єр-міністром України;
  7. суддею Конституційного Суду України;
  8. суддею Верховного Суду;
  9. Генеральним прокурором України;
  10. керівником центрального органу виконавчої влади;
  11. керівником органу сектору безпеки і оборони;
  12. керівником розвідувального або контррозвідувального органу;
  13. керівником центрального органу, що формує державну політику у сфері оборони, безпеки, зовнішньої політики, фінансів, бюджету, податків, митниці, енергетики, стратегічних ресурсів, цифрової безпеки або критичної інфраструктури;
  14. членом органу, який безпосередньо ухвалює рішення щодо конституційного ладу, національної безпеки, оборони, зовнішньої політики або стратегічного курсу України;
  15. керівником стратегічного державного підприємства або державного органу, визначеного законом як такий, що має критичне значення для національної безпеки;
  16. членом вищого органу управління стратегічного державного підприємства, якщо такий орган ухвалює рішення щодо ресурсів, оборонного виробництва, критичної інфраструктури, енергетики, фінансової стабільності або національної безпеки;
  17. членом Центральної виборчої комісії або іншого органу, що організовує загальнонаціональні вибори чи референдуми;
  18. членом органу, який здійснює конституційний контроль, контроль за виборами, референдумами, найвищою судовою практикою, державною таємницею або стратегічним курсом держави.

Особа з множинним громадянством може бути суддею місцевого або апеляційного суду, прокурором, слідчим, поліцейським, державним службовцем, посадовою особою громади, експертом, радником, заступником керівника, працівником державного чи комунального підприємства, якщо така посада не належить до найвищих політичних, стратегічних, безпекових або конституційних посад, визначених Конституцією і законом.

Особа з множинним громадянством може бути заступником керівника органу, установи або підприємства, якщо така посада не передбачає самостійного визначення політичного курсу держави, стратегічного оборонного управління, доступу до найвищого рівня державної таємниці, ухвалення остаточних рішень щодо національної безпеки або постійного виконання повноважень керівника стратегічного органу.

Такі обмеження не є покаранням або дискримінацією. Вони є запобіжником від конфлікту політичної лояльності на посадах, які визначають курс держави, захищають Конституцію або мають вирішальний вплив на національну безпеку України.

Приховування особою множинного громадянства, іншої політичної лояльності, служби в органах іншої держави, зобов’язань перед іншою державою або обставин, які створюють загрозу національній безпеці України, є підставою для недопуску до відповідної посади, звільнення або іншої відповідальності, визначеної законом.

Стаття 14. Доступ осіб з множинним громадянством до професійної служби

Особа з множинним громадянством може працювати на посадах державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, у судовій системі, прокуратурі, поліції, державних установах, комунальних установах, освіті, медицині, науці, культурі, економіці, оборонній промисловості та інших сферах, якщо така посада не належить до найвищих політичних, стратегічних або безпекових посад, визначених Конституцією і законом.

Закон може передбачати спеціальну перевірку, декларацію множинного громадянства, декларацію конфлікту інтересів, обмеження доступу до державної таємниці або додаткові умови для окремих посад.

Професійна участь осіб з множинним громадянством у розвитку України є допустимою і бажаною, якщо вона не створює загрозу політичному суверенітету, національній безпеці або конституційному ладу України.

Стаття 15. Громадянство держави-агресора і прихована політична лояльність

Громадянство, підданство, паспорт, військовий обов’язок, державна служба, політичні зобов’язання або інша форма лояльності до держави-агресора є обставиною підвищеного безпекового ризику.

Особа, яка має громадянство держави-агресора, прихований правовий, політичний, військовий, фінансовий або інший зв’язок із державою-агресором, не може займати посади публічної влади, бути допущеною до державної таємниці, стратегічних ресурсів, оборонного управління, критичної інфраструктури або інших сфер, визначених законом.

Приховування громадянства держави-агресора, служби в її органах, співпраці з її спецслужбами, військовими, політичними структурами або пов’язаними особами є підставою для відповідальності, визначеної законом.

Стаття 16. Громадяни України за кордоном і українська діаспора

Україна захищає права та інтереси громадян України за кордоном у межах міжнародного права і можливостей держави.

Держава сприяє збереженню зв’язку громадян України за кордоном та української діаспори з Україною, українською мовою, культурою, освітою, наукою, економікою, громадським життям і відновленням України.

Україна створює умови для повернення громадян України, українців світу і осіб українського походження, зокрема через визнання множинного громадянства, гарантії вільного виїзду, захист власності, можливість інвестувати, працювати, навчатися, створювати бізнес і брати участь у житті громад.

Стаття 17. Баланс повернення українців світу і захисту політичного суверенітету

Україна визнає, що мільйони українців, осіб українського походження та громадян України, які проживають за кордоном, є важливою частиною українського світу і можуть брати участь у відновленні, розвитку, обороні, економіці, науці, культурі та міжнародному впливі України.

Держава зобов’язана створювати умови для їхнього повернення, інвестування, праці, навчання, підприємництва, проживання, участі в громадах і збереження зв’язку з Україною.

Водночас визначення політичного курсу України, формування найвищих органів державної влади, керівництво обороною, безпекою, зовнішньою політикою, конституційним ладом і стратегічними ресурсами має здійснюватися особами, політична лояльність яких належить виключно Україні.

Множинне громадянство є мостом повернення до України, але не може бути способом зовнішнього впливу на політичне керівництво Української держави.

Стаття 18. Спеціальні закони про громадянство, множинне громадянство і статус резидента

Порядок набуття повного громадянства, громадянської підготовки, підтвердження конституційної лояльності, видачі паспорта громадянина України, статусу резидента України, втрати політичних прав за тяжкі корупційні злочини, народного поновлення політичних прав, множинного громадянства, гарантії вільного виїзду, обмежень для посад, громадянства держави-агресора, захисту громадян за кордоном і зв’язку з українською діаспорою визначаються Конституцією і законами України.

Такі закони не можуть скасовувати людську гідність, базові права людини, судовий захист, презумпцію невинуватості, право на виправлення незаконного вироку, гарантію вільного виїзду для осіб з множинним громадянством або принцип виключної політичної лояльності Україні на найвищих посадах держави.

Пояснення для громадян

Цей розділ пропонує нову культуру громадянства. Громадянство України — це не просто паспорт. Це статус політичної довіри і відповідальності. Громадянин із повними політичними правами бере участь у формуванні держави, голосує, може бути обраним і впливає на майбутнє Українського народу.

Тому повні політичні права не мають бути лише автоматичною формальністю. У 18 років людина має пройти громадянську підготовку, знати основи Конституції, права і обов’язки громадянина, розуміти відповідальність перед державою і підписом підтвердити прийняття цього статусу.

Окрема інновація — втрата політичних прав за тяжкий корупційний злочин. Якщо особа, яка мала політичну довіру народу, вчинила тяжкий корупційний злочин проти держави і публічної довіри, вона втрачає право бути політичним співвласником держави. Вона не перестає бути людиною, не втрачає базових прав, права на працю, власність, медицину, освіту і судовий захист, але переходить у статус резидента без політичних прав.

Повернення політичних прав після реального корупційного злочину не може бути автоматичним. Воно можливе лише тоді, коли людина справді вчинила особливі заслуги перед Українським народом, наприклад на полі бою, у порятунку людей, відбудові, науці, медицині, технологіях або іншій сфері, і народ через громаду або спеціальний референдум визнав, що вона заслуговує повернення в лави політичного громадянства. Якщо ж суд скасував вирок і особу виправдано, її права відновлюються негайно без голосування.

Розділ також відкриває двері українцям світу. Множинне громадянство дозволяє людям повертатися, інвестувати, працювати, жити в Україні і не боятися, що під час війни або надзвичайного стану їх закриють в Україні без права повернутися до держави іншого громадянства. Це гарантія довіри для діаспори і людей з подвійним громадянством.

Водночас особи з множинним громадянством не можуть займати найвищі політичні, стратегічні і конституційні посади. Вони можуть працювати, служити, бути професійними посадовцями, суддями місцевих або апеляційних судів, прокурорами, поліцейськими, експертами, заступниками, але не можуть визначати політичний курс держави як Президент-Гетьман, народні депутати, члени уряду, Охоронителі Нації, судді Конституційного Суду або Верховного Суду.

Головна ідея: Україна має бути відкритою для своїх людей у світі, але найвища політична влада має належати тим, чия політична лояльність є виключно українською.

Аналітика змінВідкрити

Порівняння запропонованої редакції VKUA з чинною Конституцією України: що змінюється, навіщо, які ризики виникають і які запобіжники потрібні.

Аналітика змін: Розділ XXI. Громадянство, множинне громадянство і принципи належності до Українського народу

Які положення чинної Конституції стосуються цієї теми

Цій темі відповідають положення чинної Конституції України про громадянство, права і свободи людини, народовладдя, виборчі права, право на участь в управлінні державними справами, рівність громадян, захист громадян України за кордоном, заборону свавільного позбавлення громадянства, обов’язки громадян, державну безпеку і суверенітет.

Чинна модель громадянства переважно розглядає громадянство як правовий статус особи. Запропонована редакція розвиває його як статус політичної довіри, відповідальності і належності до Українського народу.

Що пропонує редакція Конституції

Редакція пропонує визначити громадянство України не лише як паспортний або юридичний статус, а як правовий, політичний і моральний зв’язок особи з Українським народом, державою Україна і Конституцією України.

Повне громадянство з політичними правами пропонується набувати після досягнення вісімнадцяти років, громадянської підготовки, підтвердження знання основ Конституції та підписного прийняття прав і обов’язків громадянина.

Редакція вводить статус резидента України без політичних прав для осіб, які втратили повне громадянство в частині політичних прав, зокрема після набрання законної сили обвинувальним вироком за тяжкий корупційний злочин проти держави і публічної довіри.

Окремо встановлюється механізм народного поновлення політичних прав після реального корупційного злочину — лише у виняткових випадках за особливі заслуги перед Українським народом і за рішенням громади або всеукраїнського спеціального референдуму.

Також редакція допускає множинне громадянство як інструмент повернення українців світу, але встановлює обмеження для найвищих політичних, стратегічних, безпекових і конституційних посад.

Ключова зміна

Ключова зміна полягає у перетворенні громадянства з формального паспортного статусу на статус політичної довіри і відповідальності.

Друга ключова зміна — тяжкий корупційний злочин проти держави і публічної довіри тягне втрату політичних прав громадянина.

Третя ключова зміна — множинне громадянство стає допустимим як міст повернення українців світу, але не допускається для найвищих посад, що визначають курс держави.

Що посилено

  • Посилено розуміння громадянства як відповідальності перед Українським народом.
  • Посилено зв’язок громадянства з Конституцією, правами і обов’язками.
  • Посилено громадянську освіту перед набуттям повних політичних прав.
  • Посилено відповідальність за тяжкі корупційні злочини.
  • Посилено захист від політичного зловживання інститутом втрати політичних прав.
  • Посилено право виправданої особи на автоматичне відновлення політичних прав.
  • Посилено зв’язок України з українцями світу.
  • Посилено гарантію вільного виїзду для осіб з множинним громадянством.
  • Посилено запобіжники проти конфлікту політичної лояльності.
  • Посилено заборону для осіб з множинним громадянством займати найвищі політичні і конституційні посади.
  • Посилено захист від громадянства держави-агресора і прихованої політичної лояльності.

Що додано нового

  • Повне громадянство України як статус політичної довіри.
  • Набуття повних політичних прав у 18 років після громадянської підготовки.
  • Підписне підтвердження прав і обов’язків громадянина під час отримання паспорта з повними політичними правами.
  • Конституційна лояльність як лояльність Україні, а не владі чи партії.
  • Тяжкий корупційний злочин як злочин проти держави і публічної довіри.
  • Автоматична втрата політичних прав після остаточного обвинувального вироку за тяжкий корупційний злочин.
  • Статус резидента України без політичних прав.
  • Паспорт резидента України.
  • Народне поновлення політичних прав за особливі заслуги.
  • Спеціальне голосування громади для поновлення політичних прав особи, яка проживала у громаді останні десять років.
  • Всеукраїнський спеціальний референдум для поновлення прав осіб, які займали загальнодержавні або стратегічні посади.
  • Автоматичне відновлення політичних прав у разі скасування вироку і виправдання.
  • Множинне громадянство як інструмент повернення українців світу.
  • Гарантія безперешкодного виїзду для осіб з множинним громадянством навіть під час війни або надзвичайного стану.
  • Заборона особам з множинним громадянством бути Охоронителями Нації, суддями Конституційного Суду або суддями Верховного Суду.
  • Право осіб з множинним громадянством працювати на професійних посадах, якщо вони не визначають політичний курс держави.
  • Особливі обмеження щодо громадянства держави-агресора.

Чому це потрібно

Це потрібно для підняття суспільного значення громадянства. Якщо громадянство дає право формувати державу, голосувати, бути обраним і керувати публічною владою, воно має сприйматися як відповідальний статус, а не лише як документ.

Корупція у публічній владі руйнує довіру, армію, бюджет, медицину, освіту, оборону, справедливість і державу зсередини. Тому тяжкий корупційний злочин розглядається як злочин проти Українського народу і публічної довіри, що тягне втрату політичних прав.

Водночас особа не викидається з правового поля. Вона зберігає базові права людини і набуває статусу резидента України без політичних прав.

Множинне громадянство потрібно для повернення українців світу. Люди з діаспори, Європи, США, Канади, Австралії та інших країн не повернуться, якщо боятимуться, що під час війни або надзвичайного стану їх закриють в Україні. Тому гарантія вільного виїзду є гарантією довіри.

Водночас найвищі політичні, стратегічні і конституційні посади мають займати особи з виключною політичною лояльністю Україні.

Можливі ризики

  • Ризик перетворення громадянського іспиту на дискримінаційний бар’єр.
  • Ризик зловживання процедурою ненабуття політичних прав.
  • Ризик політичного використання кримінальних справ для позбавлення політичних прав.
  • Ризик надмірного розширення поняття корупційного злочину.
  • Ризик популістичного використання народного поновлення політичних прав.
  • Ризик несправедливого ставлення до осіб з множинним громадянством.
  • Ризик прихованого іноземного впливу через множинне громадянство.
  • Ризик зловживань під час обмеження виїзду осіб з множинним громадянством.
  • Ризик конфлікту між гарантією вільного виїзду і потребами оборони.
  • Ризик приховування громадянства держави-агресора.

Запобіжники

  • Громадянська підготовка має бути безоплатною, неупередженою і недискримінаційною.
  • Ненабуття повних політичних прав не може позбавляти базових прав людини.
  • Втрата політичних прав можлива лише після остаточного обвинувального вироку незалежного суду.
  • Добросовісна помилка, малозначне правопорушення або політично мотивоване переслідування не можуть бути підставою втрати політичних прав.
  • У разі скасування вироку права відновлюються автоматично.
  • Народне поновлення політичних прав можливе лише у виняткових випадках за особливі заслуги.
  • Множинне громадянство з державою-агресором не користується загальними гарантіями.
  • Обмеження виїзду особи з множинним громадянством можливе лише на індивідуальній законній підставі.
  • Особи з множинним громадянством не допускаються до найвищих політичних, стратегічних, безпекових і конституційних посад.
  • Приховування множинного громадянства або іноземної політичної лояльності тягне відповідальність.
  • Найвищі посади держави потребують виключної політичної лояльності Україні.

Зв’язок з іншими розділами

  • Розділ II — гідність, базові права людини, рівність і судовий захист мають зберігатися навіть для резидента без політичних прав.
  • Розділ IV — народовладдя здійснюють громадяни з повними політичними правами.
  • Розділ V — цифрове народовладдя потребує чіткого визначення політичного статусу громадянина.
  • Розділ VIII — народні депутати мають бути особами з виключною політичною лояльністю Україні.
  • Розділ IX — Президент-Гетьман не може мати множинного громадянства.
  • Розділ X — члени Кабінету Міністрів не можуть мати множинного громадянства.
  • Розділ XII — Охоронителі Нації не можуть мати множинного громадянства.
  • Розділ XIII — судді Конституційного Суду і Верховного Суду не можуть мати множинного громадянства.
  • Розділ XV — антикорупційна модель пов’язана з втратою політичних прав за тяжкі корупційні злочини.
  • Розділ XX — цифрова держава забезпечує облік громадянського статусу, резидентства, політичних прав і множинного громадянства з гарантіями захисту даних.
  • Розділ XXIII — незнищуване ядро Конституції має захищати громадянство від свавільного позбавлення, але дозволяти втрату політичних прав за тяжкі злочини проти держави за справедливою процедурою.
ОбговоренняВідкрити

Питання для громадського обговорення

  • Чи правильно визначити громадянство України як статус політичної довіри, а не лише як паспорт?
  • Чи мають повні політичні права набуватися після досягнення 18 років, громадянської підготовки і підтвердження знання Конституції?
  • Яким має бути зміст громадянського іспиту або підтвердження?
  • Як зробити громадянську підготовку неупередженою, безоплатною і недискримінаційною?
  • Чи має корупційний злочин високого рівня вважатися злочином проти держави і Українського народу?
  • Чи правильно, щоб особа, засуджена за тяжкий корупційний злочин, втрачала політичні права громадянина?
  • Які саме корупційні злочини мають тягнути втрату політичних прав?
  • Чи правильно, що така особа переходить у статус резидента України без політичних прав, але з базовими правами людини?
  • Чи має поновлення політичних прав після реального корупційного злочину бути можливим лише за особливі заслуги перед Українським народом?
  • Які заслуги можуть бути достатніми для народного поновлення політичних прав?
  • Чи має громада, де особа прожила останні десять років, мати право поновити її політичні права?
  • У яких випадках поновлення має вирішуватися тільки всеукраїнським спеціальним референдумом?
  • Чи правильно, що у разі скасування вироку і виправдання права відновлюються автоматично без голосування?
  • Чи потрібно дозволити множинне громадянство для повернення українців світу?
  • Чи має особа з множинним громадянством мати гарантоване право вільного виїзду з України навіть під час війни чи надзвичайного стану?
  • Які індивідуальні підстави можуть обмежувати виїзд особи з множинним громадянством?
  • Чи правильно заборонити особам з множинним громадянством займати найвищі політичні, стратегічні, безпекові та конституційні посади?
  • Чи правильно заборонити особам з множинним громадянством бути Охоронителями Нації?
  • Чи правильно заборонити особам з множинним громадянством бути суддями Верховного Суду?
  • Які професійні посади мають залишатися відкритими для осіб з множинним громадянством?
  • Як відрізнити множинне громадянство дружніх держав від громадянства держави-агресора?
  • Які запобіжники потрібні проти прихованої іноземної політичної лояльності?
  • Як Україна має підтримувати громадян за кордоном і українську діаспору?
Подати пропозиціюВідкрити

Подати пропозицію до цього розділу

Після прочитання тексту, аналітики змін і питань для обговорення можна подати власну правку, зауваження або альтернативну редакцію.

Пропозиція буде розглянута після модерації.