Це розділ про найдраматичнішу добу українського парламентаризму: ніч, коли референдумний сценарій, президентський тиск, страх втратити установчу роль парламенту, суперечки про мову, Крим, символіку і втома депутатів зійшлися в одному голосуванні — 315 голосів за Конституцію України.

ФактиДокументи, голосування, хронологія, офіційні рішення.
СпогадиАтмосфера ночі, людські епізоди, парламентські історії.
МіфиПопулярні спрощення, які треба читати уважніше.
9:18ранок ухвалення Конституції
315голосів “за”
≈24 годпарламентського марафону
26.06указ про референдум

Хронологічний скелет

Як політична криза стала Конституцією

Перед тим як читати історії, варто побачити послідовність: референдумний сценарій, нічний марафон, компроміси, голосування і закриття альтернативного шляху.

1991–1995

П’ять років без нового Основного Закону

Україна вже була незалежною, але жила з конституційною спадщиною радянської доби та перехідними домовленостями.

8 червня 1995

Конституційний договір

Тимчасовий компроміс між президентом і парламентом зняв частину напруги, але не замінив повноцінну Конституцію.

26 червня 1996

Референдумний сценарій

Президентський указ про референдум різко змінив динаміку: парламент опинився перед вибором — ухвалити текст самому або втратити ініціативу.

27 червня, ранок

Початок найдовшої доби

Засідання перетворилося на безперервний марафон голосувань, перерв, консультацій, компромісів і повернення до спірних статей.

Ніч 27–28 червня

Вузли конфлікту

Мова, символіка, Крим, приватна власність, президентські повноваження й роль парламенту стали нервами Конституційної ночі.

28 червня, 9:18

315 голосів

Конституцію України ухвалено і введено в дію. Політична ніч стала юридичним ранком держави.

1 липня 1996

Референдумний указ скасовано

Після парламентського ухвалення Конституції референдумний сценарій втратив сенс і був формально закритий.

Політичний детектив

Факти, спогади, версії і міфи

Кожна картка має мітку. Якщо це факт — він спирається на документи або надійну хронологію. Якщо це спогад — це голос учасника або очевидця. Якщо це міф — це поширене спрощення, яке варто прочитати глибше.

01
Факт

Референдумний указ: політичний таймер, який запустив ніч

За два дні до ухвалення Конституції з’явився указ про всеукраїнський референдум щодо нової Конституції.

Детальніше

Документ, який змінив атмосферу

26 червня 1996 року було видано президентський указ №467/96 про проведення всеукраїнського референдуму з питання прийняття нової Конституції України. Сам текст указу в офіційній базі позначений як такий, що втратив чинність, але його існування підтверджене указом від 1 липня 1996 року №489/96.

Для депутатів це виглядало як політичний таймер. Якщо парламент не ухвалить Конституцію сам, центр ухвалення рішення може перейти до президентського референдумного сценарію.

Чому це був нерв ночі

Конституційна ніч була не просто роботою над статтями. Це була боротьба за те, хто саме завершить установчий процес: Верховна Рада чи президентська вертикаль через референдум.

Саме тому багато учасників пізніше згадували референдумний указ як фактор, який змусив різні групи в парламенті шукати компроміс швидше, ніж вони були готові раніше.

Джерело

02
Факт

315 голосів: цифра, яка закрила референдумний сценарій

Фінальне голосування дало 315 голосів “за” при необхідних 300.

Детальніше

Фінальний результат

28 червня 1996 року о 9:18 ранку Верховна Рада ухвалила Конституцію України. За неї проголосували 315 народних депутатів — на 15 голосів більше за мінімально необхідні 300.

За повідомленнями до річниць цієї події, 36 депутатів проголосували проти, 12 утрималися, а 30 не голосували.

Чому 315 — це не просто арифметика

Це була цифра компромісу. За нею стояли домовленості навколо мови, статусу Криму, символіки, приватної власності, балансу влади між президентом і парламентом.

Ці 315 голосів означали, що парламент зумів не лише ухвалити текст, а й політично закрити референдумний сценарій.

Джерело

03
Спогад / атмосфера

“Є Конституція”: ранок, коли ніч стала державою

Після фінального голосування парламент отримав момент символічної розрядки — Україна мала Основний Закон.

Детальніше

Ранок після марафону

У спогадах і матеріалах до річниць Конституції часто згадується емоційна розрядка після фінального голосування. Після багатогодинної напруги парламент отримав результат, якого не було п’ять років після незалежності.

У публікаціях наводиться коротка фраза голови Верховної Ради Олександра Мороза після голосування: “Є Конституція!” — вона стала емоційною формулою того ранку.

Символічне завершення

Після голосування до зали урочисто внесли синьо-жовтий державний прапор. Це важливий момент: юридичний акт одразу був підсилений символічним жестом.

Так Конституційна ніч завершилася не лише процедурно, а й ритуально — парламентська зала побачила не просто результат голосування, а знак держави.

Джерело

04
Міф

Конституцію не “написали за ніч” — ніч була фіналом довгого процесу

Популярна фраза про “Конституцію за одну ніч” звучить ефектно, але спрощує реальність.

Детальніше

Що було до ночі

До фінального голосування були роки конституційного процесу, робота комісій, Конституційний договір 1995 року, проєкти, редакції, переговори й політичні конфлікти.

Віктор Мусіяка згадував, що постатейний розгляд проєкту почався не в останню ніч, а раніше — ще 21 червня. За його словами, кожна стаття розглядалася окремо, а автори поправок мали можливість обґрунтовувати свої пропозиції.

Правильна формула

Коректніше казати так: Конституцію не написали за ніч, а ухвалили після фінального нічного марафону.

Ніч стала кульмінацією. Вона не замінює попередню роботу, але саме вона перетворила багаторічний процес на юридичний факт.

Джерело

05
Спогад / постать

Сирота на трибуні: людина, яка тримала текст

Михайло Сирота став одним із головних облич Конституційної ночі.

Детальніше

Обличчя процесу

Михайло Сирота очолював Тимчасову спеціальну комісію і в ніч ухвалення фактично став людиною, яка тримала текст Конституції в залі.

У спогадах учасників його називають одним із “батьків” Конституції. Згадується, що він годинами стояв на трибуні, пояснював проєкт, витримував втому, суперечки й тиск залу.

Кава, втома і легенди ночі

У матеріалі Верховної Ради згадується навіть майже побутова деталь: Сироту інколи підміняв Володимир Стретович, щоб той міг випити кави. Там же подається парламентська легенда, що для підтримки сил у каву могли додавати кілька крапель коньяку.

Саме такі деталі роблять Конституційну ніч живою: Основний Закон творився не абстрактною системою, а втомленими людьми, які мусили витримати майже добу політичної напруги.

Джерело

06
Спогад / епізод

Мусіяка і подарунок на 50-річчя

Один із найлюдяніших епізодів ночі пов’язують із Віктором Мусіякою та голосуванням за Конституцію.

Детальніше

Парламентська історія

У спогадах про Конституційну ніч часто згадують Віктора Мусіяку — представника Президента у Верховній Раді і одного з активних учасників конституційної роботи.

За однією з історій, у день свого 50-річчя він звернувся до депутатів із проханням зробити йому найдорожчий подарунок — проголосувати за Конституцію.

Чому це важливо

Це не просто мила деталь. Вона показує, як у політичному процесі іноді працює не лише формальна процедура, а й людський авторитет, момент, емоція, втома і здатність звернутися до залу по-людськи.

Конституційна ніч була не тільки зіткненням інституцій. Вона була також психологічним марафоном людей.

Джерело

07
Факт

Ніч майже без фотографій

Одна з найважливіших політичних ночей незалежної України має дуже мало візуальних свідчень.

Детальніше

Чому це дивно

Конституцію ухвалили після майже добового засідання, але в публічному просторі збереглося дуже мало фотографій тієї ночі.

hromadske писало, що фінальні дебати та саме ухвалення Основного Закону зафіксували лише кілька відеокамер і один фотограф — кореспондент Associated Press Єфрем Лукацький.

Ефект для історичної пам’яті

Це створює дивний парадокс: подія величезної державної ваги виглядає майже безтілесною для масової пам’яті. Є дата, цифри, спогади, але дуже мало образів.

Тому розділ про Конституційну ніч має працювати текстом: відтворювати атмосферу через хронологію, спогади, голосування, епізоди й конфлікти.

Джерело

08
Версія

Кучма, референдум і тиск: що можна сказати чесно

Документально підтверджено референдумний указ; конкретні механізми тиску живуть переважно у спогадах і політичних інтерпретаціях.

Детальніше

Політична версія учасників

У спогадах Тараса Стецьківа референдумний сценарій Кучми постає як каталізатор, який змусив депутатів об’єднатися й ухвалювати Конституцію в парламенті.

За цією логікою, парламент боявся не просто референдуму як процедури, а того, що президентська редакція Конституції могла різко посилити виконавчу вертикаль і зменшити роль Верховної Ради.

Що робить цю історію детективом

Тут є документальна частина — указ про референдум. Є політична частина — страх парламенту втратити установчу роль. І є спогади про додаткові спроби впливу на депутатів.

Саме поєднання документа, страху, переговорів і спогадів робить сюжет про Кучму одним із центральних нервів Конституційної ночі.

Джерело

09
Спогад

Міністри з депутатськими мандатами: історія про невдалий вплив

У спогадах Стецьківа звучить версія, що урядовці-депутати мали вплинути на присутність у залі.

Детальніше

Сюжет зі спогадів

Стецьків розповідає, що президентський табір міг розраховувати на урядовців, які одночасно були народними депутатами. У цій версії їхня роль полягала в тому, щоб допомогти зірвати або послабити парламентське голосування.

За його спогадом, очікуваного ефекту це не дало: депутати залишилися в залі, а конституційний процес продовжився.

Чому це цікаво

Цей епізод показує, наскільки тонкою була ситуація. Іноді для зриву історичного голосування достатньо не переконати більшість, а просто забрати частину людей із залу.

Тому Конституційна ніч була не лише боротьбою ідей, а й боротьбою присутності, дисципліни, витримки й контролю за процедурою.

Джерело

10
Спогад / конфлікт

Символіка: прапор, герб і нерв розриву з радянським минулим

Державні символи були не декорацією, а одним із найемоційніших питань ночі.

Детальніше

Чому символи були важкими

Прапор, герб і гімн у 1996 році були не просто атрибутами держави. Вони означали, якою Україна бачить свою історичну тяглість і наскільки далеко вона відходить від радянської символічної системи.

У спогадах учасників ідеться про гострі суперечки навколо символіки, зокрема про пошук компромісів щодо герба і дискусії навколо прапора.

Урок символіки

Символи мають конституційне значення, бо вони формують не лише зовнішній вигляд держави, а її історичну самоідентифікацію.

Для VKUA це прямо пов’язано з розділом про українську мову, культуру, пам’ять і самобутність.

Джерело

11
Спогад / конфлікт

Мова: не технічна норма, а питання державного ядра

Українська мова як державна була одним із головних вузлів конституційного компромісу.

Детальніше

Політичний сенс мови

Питання мови в Конституції не було технічною деталлю. Воно визначало, чи матиме незалежна Україна чітке мовне ядро публічного життя.

У спогадах учасників саме мова фігурує серед ключових питань, навколо яких ішли складні компроміси.

Чому це актуально

Мовна стаття стала одним із фундаментів української державності після 1991 року. Вона не вирішила всіх проблем мовної політики, але закріпила принцип: українська мова є державною.

Для VKUA це означає, що мовне питання не можна ховати в другорядні розділи. Воно є частиною конституційного ядра.

Джерело

12
Спогад / конфлікт

Крим: компроміс, який уже тоді був вузлом майбутніх ризиків

Статус Криму був одним із найскладніших питань Конституції 1996 року.

Детальніше

Чому це було складно

Кримське питання в середині 1990-х було одним із найчутливіших для української державності. Воно поєднувало територіальну цілісність, автономний статус, російський вплив, Чорноморський флот і внутрішню політику.

У Конституції 1996 року було закріплено Автономну Республіку Крим у складі України, але сама тема вже тоді вимагала дуже тонкого балансу.

Урок після 2014 року

Сьогодні цей сюжет читається зовсім інакше. Те, що в 1996 році було компромісом стабілізації, після російської агресії виглядає як один із ключових уроків про небезпеку недооцінених територіальних ризиків.

Для VKUA це означає: територіальна цілісність і захист від зовнішнього впливу мають бути не декларацією, а системою запобіжників.

Джерело

13
Міф

Конституційна ніч майже не закінчила конфлікти — вона їх зафіксувала

Основний Закон дав державі каркас, але багато механізмів залишилися політично складними або неповністю реалізованими.

Детальніше

Чому це міф

Є спокуса думати, що ухвалення Конституції завершило головні суперечності державної моделі. Насправді воно лише дало рамку, у межах якої конфлікти продовжилися.

Багато норм потребували подальших законів, процедур і політичної культури виконання. Частина механізмів роками залишалася слабкою або недозапущеною.

Урок для VKUA

Конституція — це не кінець роботи, а початок системи. Якщо після тексту не створити процедури, інституції, контроль і відповідальність, частина норм залишиться красивими словами.

Тому VKUA має думати не тільки про формулювання, а й про виконання, перехідний період, аудит, народний контроль і запобіжники.

Джерело

14
Факт

Остання пострадянська Конституція — і перша справжня рамка незалежної України

До 1996 року Україна залишалася без нового Основного Закону, хоча незалежність була проголошена ще 1991-го.

Детальніше

П’ять років очікування

Після проголошення незалежності Україна ще кілька років жила в перехідній конституційній реальності. Станом на червень 1996 року питання нового Основного Закону залишалося невирішеним.

Укрінформ підкреслює, що Україна була серед останніх колишніх радянських республік, які ще не мали нової Конституції незалежної доби.

Чому це тиснуло на парламент

Без нового Основного Закону держава виглядала неповністю оформленою. Незалежність була політичним фактом, але вона потребувала завершення в юридичній архітектурі.

Конституційна ніч стала відповіддю на це п’ятирічне відкладення.

Джерело

Висновок для VKUA

Конституційна ніч показує: текст народжується з конфлікту, а не з тиші

Конституція 1996 року стала можливою не тому, що всі раптом погодилися між собою. Вона стала можливою тому, що різні центри сили опинилися перед історичним вибором: або знайти компроміс у парламенті, або дозволити іншому центру переписати правила гри.

Для VKUA це урок: майбутній суспільний договір має бути не лише красивим текстом. Він повинен мати процедуру, легітимність, сильну історичну мотивацію, публічну підтримку і здатність пройти через конфлікт без руйнування головних принципів.