Розділ I. Основи української державності

Цей розділ визначає фундамент Української держави: її суверенітет, національну самобутність, демократичний характер, правову природу, соціальну відповідальність, обороноздатність і цифрову відкритість.

Основні положення

1. Україна є суверенною, незалежною, демократичною, правовою, національно самобутньою, обороноздатною, соціально відповідальною і цифровою державою.
2. Україна є державою українського народу та всіх громадян України.
3. Український народ є носієм суверенітету і постійним джерелом влади.
4. Українська мова є державною мовою і основою публічного життя, освіти, культури, управління, оборони та цифрової держави.
5. Територія України є цілісною і недоторканною.
6. Суверенітет України не може бути переданий іншій державі, союзу, міжнародній структурі або зовнішньому центру впливу.
7. Земля, надра, води, ліси, стратегічні ресурси, культура, історична пам’ять і здатність до національного спротиву є основами української державності.
8. Держава існує для служіння людині, народові, громадам і майбутнім поколінням.

Конституційна логіка

Українська держава не є нейтральною щодо власної національної основи. Вона має обов’язок захищати українську мову, культуру, історичну пам’ять, територію, землю, ресурси та право українського народу на майбутній розвиток. Водночас вона гарантує рівність усіх громадян.

Питання для обговорення

• Які формулювання цього розділу потребують уточнення?
• Які ризики зловживання треба додатково закрити?
• Які положення мають бути перенесені в текст статей Конституції?

Питання для громадського обговорення

• Чи достатньо чітко цей розділ відповідає на свою конституційну проблему?
• Які ризики зловживання можуть виникнути при такій моделі?
• Чи збережено баланс між народовладдям, правами людини і державною стійкістю?
• Які формулювання потрібно уточнити юридично?
• Які міжнародні приклади або історичні уроки варто врахувати?

Запропонувати правку до цього розділу