01
Розділ I. Основи української державності
Цей розділ визначає фундамент Української держави: її суверенітет, історичну тяглість, українську національну самобутність, державну мову, народовладдя, територіальну цілісність, верховенство Конституції та незнищуване ядро конституційного ладу.
Текст розділуВідкрити
Розділ I. Основи української державності
Короткий зміст
Цей розділ визначає фундамент Української держави: її суверенітет, історичну тяглість, українську національну самобутність, державну мову, народовладдя, територіальну цілісність, верховенство Конституції та незнищуване ядро конституційного ладу.
Розділ встановлює, що Україна є державою Українського народу — громадян України — і водночас державою української мови, культури, пам’яті, землі, свободи та майбутніх поколінь. Він визначає межу, яку не може перейти жодна влада, більшість, референдум, воєнний стан або надзвичайний механізм.
Основні принципи
- Україна є суверенною, незалежною, демократичною, правовою, соціально відповідальною, обороноздатною і цифровою державою української національної самобутності.
- Український народ є політичною спільнотою громадян України.
- Українська державність має історичну тяглість.
- Суверенітет належить Українському народові.
- Територія України є цілісною, недоторканною і неподільною.
- Українська мова є державною мовою і основою публічного життя.
- Народовладдя здійснюється в межах Конституції.
- Незнищуване ядро Конституції не може бути скасоване жодним рішенням.
- Земля, природні ресурси і майбутні покоління перебувають під особливим конституційним захистом.
Нормативний текст
Стаття 1. Україна як держава
Україна є суверенною, незалежною, демократичною, правовою, соціально відповідальною, обороноздатною і цифровою державою української національної самобутності.
Україна існує для захисту людини, свободи, гідності, української мови, культури, землі, територіальної цілісності, народовладдя, справедливого розвитку та майбутніх поколінь.
Стаття 2. Український народ
Український народ є політичною спільнотою громадян України, об’єднаних Українською державою, українською мовою як державною, спільною відповідальністю за незалежність, територію, свободу, культуру, землю і майбутнє України.
Україна є державою Українського народу та всіх громадян України незалежно від їхнього походження, місця проживання, мови спілкування, релігії чи інших ознак.
Українська національна самобутність є основою державності України, але не скасовує рівності громадян, людської гідності та прав людини.
Стаття 3. Історична тяглість української державності
Україна визнає історичну тяглість українського державотворення, боротьби за свободу, незалежність, власну мову, культуру, землю і право українського народу на власну державу.
Українська держава не починається з моменту ухвалення цієї Конституції, а продовжує історичний шлях українського народу до свободи, самовизначення і відповідального майбутнього.
Стаття 4. Суверенітет і територіальна цілісність
Суверенітет України належить Українському народові.
Територія України є цілісною, недоторканною і неподільною.
Жодна частина території України, її суверенітету, природних ресурсів або стратегічних повноважень не може бути передана іншій державі, союзу, організації, зовнішньому центру впливу або приватній структурі всупереч Конституції та волі Українського народу.
Участь України в міжнародних союзах і організаціях не може скасовувати суверенітет Українського народу, територіальну цілісність, державну мову, конституційний лад і право України самостійно визначати свою долю.
Стаття 5. Державна мова
Державною мовою України є українська мова.
Українська мова є основою державної єдності, публічного управління, освіти, культури, оборони, судочинства, цифрової держави та міжнародного представництва України.
Держава гарантує розвиток, захист, поширення і повноцінне функціонування української мови в усіх сферах публічного життя.
Статус української мови як державної належить до незнищуваного ядра Конституції.
Стаття 6. Народ як джерело влади
Народ України є носієм суверенітету, постійним і безпосереднім джерелом влади.
Народ здійснює владу через вибори, референдуми, цифрові й нецифрові механізми народовладдя, громади, органи державної влади та інші форми, визначені Конституцією.
Жоден орган влади, посадова особа, політична партія, економічна група або зовнішня сила не може привласнити собі суверенітет Українського народу.
Стаття 7. Верховенство Конституції
Конституція України має найвищу юридичну силу.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, посадові особи, політичні партії, громадяни, громади, цифрові системи держави та всі інші суб’єкти публічного життя діють у межах Конституції.
Народовладдя здійснюється в межах Конституції, людської гідності, базових прав людини, незалежності України, територіальної цілісності, української мови як державної, обороноздатності та незнищуваного ядра конституційного ладу.
Стаття 8. Незнищуване ядро Конституції
Незнищуваним ядром Конституції є:
- незалежність України;
- суверенітет Українського народу;
- територіальна цілісність України;
- українська мова як державна;
- українська національна самобутність;
- людська гідність;
- базові права і свободи людини;
- народовладдя;
- демократичний лад;
- правова держава;
- незалежний суд;
- Конституційний Суд України як орган конституційного контролю;
- обороноздатність України;
- антикорупційні гарантії;
- базові права громад;
- захист землі, природних ресурсів і стратегічного національного багатства;
- захист дітей, родини і майбутніх поколінь.
Незнищуване ядро Конституції не може бути скасоване, звужене або зруйноване законом, рішенням органу влади, рішенням посадової особи, воєнним станом, надзвичайним станом, цифровим голосуванням, референдумом або рішенням Охоронителів Нації.
Будь-яке рішення, спрямоване на знищення незнищуваного ядра Конституції, є нікчемним з моменту його ухвалення.
Стаття 9. Земля, ресурси і майбутні покоління
Земля, надра, води, ліси, природні ресурси, стратегічна інфраструктура і національне багатство України перебувають під особливим конституційним захистом Українського народу.
Використання землі, природних ресурсів і стратегічного національного багатства має здійснюватися в інтересах громадян України, громад, держави, обороноздатності, справедливого розвитку та майбутніх поколінь.
Детальний порядок захисту землі, ресурсів, власності та національного багатства визначається окремим розділом цієї Конституції.
Пояснення для громадян
Цей розділ визначає фундамент держави. Він пояснює, що Україна є не просто територією або адміністративною системою, а державою Українського народу, української мови, культури, пам’яті, землі, свободи і майбутніх поколінь.
Розділ встановлює, що народ є джерелом влади, але народовладдя не може бути використане для знищення самої України, її незалежності, територіальної цілісності, державної мови, людської гідності або базових прав людини.
Головна новація розділу — поняття незнищуваного ядра Конституції. Це перелік основ, які не може скасувати жодна влада, жоден тимчасовий режим, жодна політична більшість і навіть жоден референдум. Такий механізм потрібен, щоб держава не могла бути зруйнована через маніпуляцію законом, війною, цифровим голосуванням або захопленням влади.
Аналітика змінВідкрити
Порівняння запропонованої редакції VKUA з чинною Конституцією України: що змінюється, навіщо, які ризики виникають і які запобіжники потрібні.
Аналітика змін: Розділ I. Основи української державності
Які положення чинної Конституції стосуються цієї теми
Цій темі відповідає насамперед Розділ I чинної Конституції України “Загальні засади”. У ньому закріплено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет поширюється на всю територію України; Україна є унітарною державою; територія України є цілісною і недоторканною; носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ; Конституція має найвищу юридичну силу; державною мовою є українська мова; земля, надра та інші природні ресурси є об’єктами права власності Українського народу; захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави.
Чинна Конституція також містить важливі засади правової держави, народовладдя, територіальної цілісності, державної мови, власності Українського народу на природні ресурси та оборони держави. Однак вона не формулює окремо поняття незнищуваного ядра Конституції, не визначає цифрову державність, не розкриває Український народ як політичну спільноту громадян із українським національним ядром і не встановлює пряму межу для референдуму, воєнного стану або надзвичайних механізмів щодо скасування базових основ державності.
Що пропонує редакція VKUA
Редакція VKUA зберігає базові засади чинної Конституції: суверенітет, незалежність, демократію, правову державу, народовладдя, державну мову, територіальну цілісність і захист природних ресурсів.
Водночас вона розширює Розділ I до повноцінної системи основ української державності. Розділ прямо визначає Україну як державу української національної самобутності, формулює Український народ як політичну спільноту громадян України, закріплює історичну тяглість української державності, встановлює межі народовладдя та вводить поняття незнищуваного ядра Конституції.
Ключова зміна
Головна зміна полягає в тому, що основи державності більше не є лише декларацією про суверенітет, територію, мову і народовладдя. Вони перетворюються на захищене конституційне ядро, яке не може бути скасоване жодною владою, законом, референдумом, воєнним станом, цифровим голосуванням або рішенням надзвичайного органу.
Що посилено
- Посилено визначення України як держави української національної самобутності.
- Посилено формулу Українського народу як політичної спільноти громадян України.
- Посилено історичну тяглість української державності.
- Посилено роль української мови як державної та як частини незнищуваного ядра Конституції.
- Посилено захист територіальної цілісності і суверенітету від зовнішньої передачі або внутрішнього руйнування.
- Посилено межі народовладдя: народовладдя діє в межах Конституції, людської гідності і базових прав.
- Посилено конституційний захист землі, природних ресурсів і майбутніх поколінь.
Що додано нового
- Поняття України як цифрової держави в основах державності.
- Окрему статтю про Український народ як політичну спільноту громадян.
- Окрему статтю про історичну тяглість української державності.
- Окрему норму про участь України в міжнародних союзах без втрати суверенітету.
- Статус української мови як елемент незнищуваного ядра Конституції.
- Структурований перелік незнищуваного ядра Конституції.
- Норму про нікчемність рішень, спрямованих на знищення незнищуваного ядра.
- Окрему статтю про землю, ресурси і майбутні покоління як основу державності.
Чому це потрібно
Це потрібно для того, щоб Нова Конституція не могла бути зруйнована через формально законні, але антидержавні механізми: маніпулятивний референдум, узурпацію влади, воєнний стан, зовнішній тиск, цифрове голосування, контроль над парламентом або захоплення Конституційного Суду.
Розділ I має бути не просто вступним розділом, а несучою конструкцією всієї Конституції. Саме він має визначити, що Україна не є випадковою адміністративною територією, а історичною державою Українського народу, української мови, культури, землі, свободи, гідності і майбутніх поколінь.
Можливі ризики
- Ризик надмірно широкого переліку незнищуваного ядра.
- Ризик різного тлумачення поняття “українська національна самобутність”.
- Ризик того, що формула про міжнародні союзи може бути неправильно витлумачена як обмеження інтеграції України до міжнародних безпекових чи політичних об’єднань.
- Ризик конфлікту між народовладдям і забороною скасовувати незнищуване ядро.
- Ризик декларативності норми про землю, ресурси і майбутні покоління без подальшої деталізації в Розділі XVI.
- Ризик політичного зловживання поняттям “нікчемності” антиконституційних рішень без процедури підтвердження.
Запобіжники
- Уточнити в Розділі XXIII процедуру визначення того, що акт спрямований на знищення незнищуваного ядра.
- Передбачити роль Конституційного Суду України у перевірці змін до Конституції.
- Передбачити, що Охоронителі Нації можуть лише тимчасово зупиняти загрозу, а не остаточно вирішувати питання.
- Деталізувати українську мову, культуру і самобутність у Розділі III.
- Деталізувати права людини в Розділі II.
- Деталізувати землю, ресурси і власність у Розділі XVI.
- Деталізувати цифрове народовладдя і цифрову державу в Розділах V і XX.
- Зберегти формулу, що українська національна самобутність не скасовує рівності громадян, людської гідності та прав людини.
Зв’язок з іншими розділами
- Преамбула — задає дух суспільного договору, який Розділ I перетворює на основи державності.
- Розділ II — деталізує людську гідність і базові права, які входять до незнищуваного ядра.
- Розділ III — деталізує українську мову, культуру, пам’ять і самобутність.
- Розділ IV — деталізує народовладдя та його межі.
- Розділ V — деталізує цифрові механізми народовладдя.
- Розділ XI — деталізує обороноздатність і воєнний стан.
- Розділ XII — визначає Охоронителів Нації як тимчасовий запобіжник, але не як надвладу.
- Розділ XIII — визначає Конституційний Суд України і незалежний суд.
- Розділ XVI — деталізує землю, ресурси, власність і національне багатство.
- Розділ XVIII — деталізує захист дітей, родини і майбутніх поколінь.
- Розділ XXI — деталізує громадянство, українців світу і множинне громадянство.
- Розділ XXIII — деталізує конституційну стійкість, незнищуване ядро і порядок змін.
ОбговоренняВідкрити
Питання для громадського обговорення
- Чи правильно визначено Україну як державу Українського народу та всіх громадян України?
- Чи достатньо чітко сформульовано поняття Українського народу як політичної спільноти громадян?
- Чи правильно поєднано українську національну самобутність із рівністю громадян?
- Чи достатньо сильно захищено українську мову як державну?
- Чи має статус української мови як державної бути частиною незнищуваного ядра Конституції?
- Чи потрібно додати інші елементи до незнищуваного ядра Конституції?
- Чи правильно встановлено, що навіть референдум не може скасувати незнищуване ядро?
- Чи достатньо захищені земля, ресурси і майбутні покоління в основах державності?
- Чи потрібно окремо згадати унітарність України в цьому розділі?
- Чи не створює формула про міжнародні союзи ризик надмірного обмеження європейської або євроатлантичної інтеграції України?
Подати пропозиціюВідкрити
Подати пропозицію до цього розділу
Після прочитання тексту, аналітики змін і питань для обговорення можна подати власну правку, зауваження або альтернативну редакцію.
Обговорити цей розділ
Надішліть коротку думку, правку або зауваження саме до цього розділу. Розділ уже підставлено автоматично — вам не потрібно нічого обирати.