Розділ XII. Охоронителі Нації

Розділ XII. Охоронителі Нації

Короткий зміст

Цей розділ визначає статус, склад, порядок обрання, безперервність, повноваження, межі та відповідальність Охоронителів Нації як виняткового конституційного запобіжника проти узурпації влади, знищення Конституції, незаконної капітуляції, реваншу антидержавних сил, ліквідації незалежності України, руйнування народовладдя або підпорядкування держави зовнішньому центру впливу.

Охоронителі Нації не є органом законодавчої, виконавчої, судової або військової влади. Вони не управляють державою, не ухвалюють закони, не формують уряд, не здійснюють правосуддя, не командують Силами оборони України і не підміняють Український народ.

До складу Охоронителів Нації входять дванадцять осіб, які обираються Українським народом. Жоден орган державної влади, посадова особа, політична сила, самі Охоронителі Нації або будь-який інший центр впливу не можуть остаточно призначати чи добирати Охоронителів Нації.

Інститут Охоронителів Нації є безперервним. Вибуття, смерть, зникнення, полон, незаконне утримання або насильницьке усунення одного чи кількох Охоронителів Нації не припиняє існування цього інституту.

У разі вибуття навіть одного Охоронителя Нації автоматично запускається всенародний донабір нового Охоронителя Нації тієї самої категорії суспільного представництва. Кожен чинний Охоронитель Нації має право і обов’язок повідомити Український народ та уповноважений виборчий орган про вибуття іншого Охоронителя Нації.

Повний склад Охоронителів Нації становить дванадцять осіб. Мінімальна повна дієздатність для ухвалення надзвичайних рішень становить вісім чинних Охоронителів Нації за умови, що в кожній із чотирьох категорій суспільного представництва залишається не менше двох чинних Охоронителів Нації.

Надзвичайне рішення Охоронителів Нації ухвалюється лише одностайно всіма чинними Охоронителями Нації, але не менш як вісьмома голосами. Якщо чинних Охоронителів Нації менше восьми або якщо порушено мінімальне представництво категорій, інститут не припиняється, а переходить у режим конституційної тяглості.

Основні принципи

• Охоронителі Нації є винятковим конституційним запобіжником, а не постійним центром влади.
• Охоронителі Нації не є гілкою влади і не підміняють Верховну Раду України, Президента-Гетьмана України, Кабінет Міністрів України, суди, громади або Український народ.
• Охоронителі Нації діють лише для захисту Конституції, незалежності України, народовладдя, прав людини, української державності та незнищуваного ядра Конституції.
• Охоронителі Нації обираються Українським народом.
• Охоронителі Нації не є самовідтворюваним органом.
• Вибуття навіть одного Охоронителя Нації автоматично запускає всенародний донабір.
• Повідомлення чинного Охоронителя Нації про вибуття іншого Охоронителя не потребує кворуму, одностайності або погодження органів влади.
• Повний склад Охоронителів Нації становить дванадцять осіб.
• Мінімальна повна дієздатність для надзвичайних рішень становить вісім чинних Охоронителів Нації.
• За мінімального складу у вісім осіб у кожній із чотирьох категорій має залишатися не менше двох чинних Охоронителів Нації.
• Надзвичайне рішення ухвалюється лише одностайно всіма чинними Охоронителями Нації, але не менш як вісьмома голосами.
• Якщо чинних Охоронителів менше восьми або порушено баланс категорій, інститут переходить у режим конституційної тяглості.
• Охоронителі Нації не мають права здійснювати поточне управління державою, ухвалювати закони, формувати уряд, здійснювати правосуддя, командувати армією або розпоряджатися бюджетом.
• Рішення Охоронителів Нації є тимчасовим і потребує підтвердження Українським народом, Конституційним Судом України, Верховною Радою України або іншим конституційним механізмом.
• Політична незгода, непопулярність рішень влади або партійна конкуренція не є підставою для втручання Охоронителів Нації.

Нормативний текст

Стаття 1. Статус Охоронителів Нації

Охоронителі Нації є винятковим конституційним інститутом захисту Конституції України, незалежності України, народовладдя, прав людини, української державності та незнищуваного ядра Конституції.

Охоронителі Нації не є органом законодавчої, виконавчої, судової, військової або місцевої влади.

Охоронителі Нації не управляють державою, не ухвалюють закони, не формують Кабінет Міністрів України, не здійснюють правосуддя, не командують Силами оборони України, не розпоряджаються бюджетом і не підміняють Український народ.

Охоронителі Нації діють лише у випадках, прямо визначених Конституцією України.

Будь-яке розширення повноважень Охоронителів Нації поза межами Конституції забороняється.

Стаття 2. Конституційна мета Охоронителів Нації

Охоронителі Нації створюються для запобігання узурпації влади, знищенню Конституції України, ліквідації незалежності України, незаконній капітуляції, антидержавному реваншу, підпорядкуванню України зовнішньому центру впливу, руйнуванню народовладдя, прав людини або незнищуваного ядра Конституції.

Охоронителі Нації не можуть діяти для підтримки або усунення політичної сили, посадової особи, партії, уряду, парламентської більшості, опозиції, бізнес-групи, громадського руху або приватного інтересу.

Охоронителі Нації не можуть втручатися у звичайний політичний процес, вибори, парламентські дебати, діяльність уряду, судові справи або роботу місцевого самоврядування, якщо не існує прямої загрози основам Конституції і державності.

Стаття 3. Склад і обрання Охоронителів Нації

До складу Охоронителів Нації входять дванадцять осіб.

Охоронителі Нації обираються Українським народом.

Жоден орган державної влади, Президент-Гетьман України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, судова влада, самі Охоронителі Нації, політичні партії, громадські організації, релігійні організації, бізнес-групи або міжнародні структури не можуть призначати Охоронителів Нації чи остаточно визначати їхній персональний склад.

Закон може встановлювати порядок висування кандидатів, перевірки доброчесності, публічного обговорення, відкритих дебатів, підтвердження відповідності вимогам Конституції та інформування громадян про кандидатів, але остаточне рішення про набуття статусу Охоронителя Нації ухвалюється виключно Українським народом шляхом голосування.

До складу Охоронителів Нації входять:

• три представники науки, освіти, права, філософії або інтелектуального середовища;
• три представники духовного, етичного, гуманітарного або морального авторитету суспільства;
• три представники культури, мистецтва, літератури, історичної пам’яті або української ідентичності;
• три представники громадянського суспільства, правозахисту, ветеранської спільноти, національного спротиву, доброчесного публічного служіння або суспільної довіри.

Одна і та сама особа не може одночасно представляти кілька категорій.

Порядок обрання Охоронителів Нації має унеможливлювати партійне, олігархічне, президентське, парламентське, урядове, судове, релігійне, корпоративне, військове або зовнішнє захоплення цього інституту.

Стаття 4. Вимоги до Охоронителя Нації

Охоронителем Нації може бути громадянин України, який має єдине громадянство України, постійний зв’язок з Україною, бездоганну доброчесність, високий моральний авторитет, визнану суспільну довіру, державницьку позицію і незалежність від приватних, партійних, олігархічних, кримінальних та іноземних центрів впливу.

Охоронителем Нації не може бути особа, яка має інше громадянство, право постійного проживання в іншій державі, податкову резидентність іншої держави, політичну або правову залежність від іншої держави.

Охоронителем Нації не може бути особа, пов’язана з державою-агресором, окупаційними структурами, колабораційною діяльністю, олігархічними групами, кримінальними організаціями, корупційними схемами або зовнішніми центрами впливу.

Охоронителем Нації не може бути особа, яка обіймає посаду Президента-Гетьмана України, народного депутата України, члена Кабінету Міністрів України, судді, прокурора, керівника правоохоронного органу, військового командувача, керівника політичної партії або посадової особи місцевого самоврядування.

Стаття 5. Несумісність

Посада Охоронителя Нації несумісна з будь-якою політичною посадою, депутатським мандатом, державною службою, військовою службою на командних посадах, суддівською посадою, прокурорською посадою, посадою в органах правопорядку, керівництвом політичною партією, підприємницькою діяльністю, керівництвом юридичними особами або іншою діяльністю, що створює конфлікт інтересів.

Охоронитель Нації не може бути членом керівного органу політичної партії, фінансувати політичну партію, вести політичну кампанію, бути довіреною особою кандидата або діяти як представник політичної сили.

Охоронитель Нації не може отримувати винагороду, подарунки, послуги, фінансування, гарантії, обіцянки або інші вигоди від осіб, груп або держав, які можуть впливати на його незалежність.

Порушення вимог несумісності є підставою для припинення повноважень Охоронителя Нації.

Стаття 6. Строк повноважень і безстроковість служіння

Охоронителі Нації здійснюють свої повноваження безстроково, якщо інше не настає у зв’язку з підставами припинення повноважень, визначеними Конституцією.

Безстроковість повноважень Охоронителів Нації не є особистою привілеєю, спадковим статусом або правом на владу.

Безстроковість встановлюється для захисту Охоронителів Нації від політичної залежності, виборчих циклів, тиску посадових осіб, партій, олігархічних груп або зовнішніх центрів впливу.

Охоронитель Нації може добровільно скласти повноваження.

Повноваження Охоронителя Нації припиняються у разі смерті, добровільної відставки, втрати громадянства України, набуття іншого громадянства, втрати доброчесності, неможливості виконувати обов’язки, порушення несумісності, державної зради, тяжкого злочину або інших підстав, визначених Конституцією і законом.

Стаття 7. Безперервність, вибуття і автоматичний всенародний донабір Охоронителя Нації

Інститут Охоронителів Нації є безперервним.

Вибуття, смерть, зникнення, полон, недієздатність, незаконне утримання, насильницьке усунення або інше припинення можливості одного чи кількох Охоронителів Нації здійснювати свої повноваження не припиняє існування інституту Охоронителів Нації.

Охоронителі Нації продовжують діяти у фактичному складі чинних Охоронителів Нації відповідно до правил мінімальної дієздатності, визначених Конституцією.

У разі вибуття навіть одного Охоронителя Нації автоматично, без окремого рішення Президента-Гетьмана України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, суду, Центральної виборчої комісії, самих Охоронителів Нації або будь-якого іншого органу, запускається процедура всенародного донабору нового Охоронителя Нації.

Процедура всенародного донабору розпочинається в день офіційного встановлення факту вибуття Охоронителя Нації або в день публічного повідомлення про такий факт чинним Охоронителем Нації у порядку, визначеному Конституцією і законом.

Кожен чинний Охоронитель Нації має право і обов’язок невідкладно повідомити Український народ та уповноважений виборчий орган про вибуття, смерть, зникнення, полон, незаконне утримання, насильницьке усунення або іншу неможливість виконання повноважень іншим Охоронителем Нації.

Для такого повідомлення не потрібне колегіальне рішення Охоронителів Нації, кворум, одностайність або погодження будь-якого органу державної влади.

Повідомлення чинного Охоронителя Нації про вибуття іншого Охоронителя Нації є підставою для невідкладного початку процедури публічної фіксації факту вибуття і запуску всенародного донабору.

Якщо факт смерті, зникнення, полону, незаконного утримання або насильницького усунення Охоронителя Нації є очевидним або підтверджений відкритими доказами, офіційними даними, рішенням суду, повідомленням уповноваженого органу чи заявою чинного Охоронителя Нації, відсутність окремого політичного рішення не може зупинити початок процедури донабору.

Повідомлення про вибуття Охоронителя Нації має бути публічним, крім випадків, коли публічність безпосередньо загрожує життю людини, обороні, безпеці або звільненню особи з полону чи незаконного утримання. У такому разі повідомлення здійснюється у захищеному порядку, визначеному законом.

Уповноважений виборчий орган зобов’язаний у день отримання повідомлення або офіційного встановлення факту вибуття Охоронителя Нації оприлюднити початок процедури всенародного донабору, календар процедури, умови висування кандидатів, строки перевірки доброчесності, порядок рейтингового голосування, порядок фінального голосування та дату завершення донабору.

Невиконання уповноваженим виборчим органом обов’язку щодо автоматичного початку процедури донабору є порушенням Конституції України і не зупиняє самої процедури.

Новий Охоронитель Нації обирається Українським народом.

Кандидатура нового Охоронителя Нації має відповідати тій самій категорії суспільного представництва, до якої належав Охоронитель Нації, повноваження якого припинилися.

Процедура донабору складається з двох етапів:

• рейтингового всенародного голосування серед кандидатів відповідної категорії;
• фінального всенародного голосування серед кандидатів, які отримали найвищу підтримку за результатами рейтингового голосування.

За результатами рейтингового голосування до фінального голосування допускається кількість кандидатів, визначена законом, але не менше трьох і не більше п’яти, крім випадків, коли кількість кандидатів, які відповідають вимогам Конституції, є меншою.

Охоронителем Нації вважається обраним кандидат, який у фінальному голосуванні отримав понад половину дійсних голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

Якщо жоден кандидат у фінальному голосуванні не отримав понад половину дійсних голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, проводиться повторне фінальне голосування між двома кандидатами, які отримали найбільшу кількість голосів.

Кандидат, обраний за результатами повторного фінального голосування, набуває статусу Охоронителя Нації після офіційного встановлення результатів і складення присяги.

Процедура всенародного донабору має бути публічною, відкритою, доброчесною, захищеною від партійного, олігархічного, зовнішнього, адміністративного, інформаційного або силового впливу.

Воєнний стан, надзвичайна ситуація, окупація частини території України або безпекова загроза не скасовують обов’язку провести всенародний донабір Охоронителя Нації, але можуть змінювати форму, строки, територіальні особливості або безпекові процедури голосування відповідно до Конституції і закону.

Якщо одночасно вибули кілька Охоронителів Нації, процедура всенародного донабору запускається автоматично щодо кожного вакантного місця з урахуванням відповідної категорії суспільного представництва.

Стаття 8. Присяга Охоронителя Нації

Охоронитель Нації перед вступом до здійснення повноважень складає присягу Українському народові.

Текст присяги Охоронителя Нації є таким:

“Я, вступаючи до служіння Охоронителя Нації, присягаю Українському народові берегти Конституцію України, незалежність України, свободу Українського народу, права людини, українську державність і майбутнє поколінь.

Присягаю не служити партії, посаді, владі, багатству, страху, чужій державі або власній вигоді.

Присягаю діяти лише тоді, коли мовчання стало б зрадою Конституції і України.

Присягаю не привласнювати владу, не підміняти народ, не порушувати прав людини і не використовувати своє служіння для особистої, політичної чи приватної мети.

У цьому присягаю перед Українським народом, пам’яттю полеглих за Україну і майбутніми поколіннями.”

Відмова від складення присяги має наслідком неможливість набуття повноважень Охоронителя Нації.

Стаття 9. Загальні межі повноважень Охоронителів Нації

Охоронителі Нації можуть діяти лише у виняткових випадках, коли існує пряма, реальна і невідкладна загроза Конституції України, незалежності України, територіальній цілісності, народовладдю, правам людини, незнищуваному ядру Конституції або самому існуванню Української держави.

Охоронителі Нації не можуть діяти з мотивів політичної незгоди, непопулярності рішень влади, ідеологічної відмінності, партійної конкуренції, суспільного невдоволення або зміни політичних настроїв.

Охоронителі Нації не можуть підміняти вибори, референдуми, парламентський контроль, судовий розгляд, конституційне провадження, урядове управління або військове командування.

Охоронителі Нації діють лише тоді, коли звичайні конституційні механізми не можуть негайно зупинити загрозу основам держави або коли сама загроза походить від органів чи посадових осіб, які мали б її зупинити.

Стаття 10. Підстави для надзвичайного рішення Охоронителів Нації

Охоронителі Нації можуть ухвалити надзвичайне рішення лише у разі наявності однієї або кількох таких підстав:

• спроба узурпації державної влади;
• спроба незаконного скасування або зупинення Конституції України;
• спроба ліквідації незалежності України або передачі суверенітету зовнішньому центру впливу;
• незаконна капітуляція або дія, спрямована на примусову відмову України від державності, території чи свободи;
• спроба незаконного припинення діяльності Верховної Ради України;
• спроба незаконного продовження повноважень Президента-Гетьмана України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або іншого органу влади;
• спроба підпорядкування судової влади, конституційного контролю або правосуддя;
• спроба використання воєнного стану для прихованої диктатури;
• спроба скасування народовладдя, виборів, референдумів або права громадян на участь у державному управлінні поза межами Конституції;
• спроба державного реваншу сил, пов’язаних з агресором, окупаційними структурами, колаборацією або антиукраїнською діяльністю;
• масове і системне порушення прав людини, спрямоване на знищення свободи суспільства;
• інша дія або бездіяльність, яка створює невідкладну загрозу незнищуваному ядру Конституції.

Політична незгода з рішеннями органів влади не є підставою для втручання Охоронителів Нації.

Стаття 11. Одностайність, кворум і мінімальна дієздатність

Надзвичайне рішення Охоронителів Нації ухвалюється лише одностайно.

За повного складу Охоронителів Нації надзвичайне рішення ухвалюється дванадцятьма голосами з дванадцяти.

Якщо склад Охоронителів Нації є неповним, надзвичайне рішення може бути ухвалене лише одностайно всіма чинними Охоронителями Нації, але не менш як вісьмома голосами.

Мінімальна кількість чинних Охоронителів Нації, необхідна для ухвалення надзвичайного рішення, становить вісім осіб.

Надзвичайне рішення може бути ухвалене складом із восьми, дев’яти, десяти або одинадцяти чинних Охоронителів Нації лише за умови, що всі чинні Охоронителі Нації голосують за таке рішення.

За мінімального складу у вісім осіб у кожній із чотирьох категорій суспільного представництва має залишатися не менше двох чинних Охоронителів Нації.

Відсутність хоча б одного голосу чинного Охоронителя Нації означає, що надзвичайне рішення не ухвалене.

Охоронитель Нації не може передати свій голос іншій особі.

Голосування Охоронителів Нації з надзвичайного питання є персональним, відкритим для історичної відповідальності і фіксується в порядку, визначеному законом.

Таємне голосування Охоронителів Нації з надзвичайних питань не допускається.

Насильницьке вибуття, убивство, викрадення, полон, незаконне утримання, примусове блокування або інше усунення Охоронителів Нації не може бути використане для припинення існування інституту Охоронителів Нації або знищення його конституційної тяглості.

Стаття 12. Режим конституційної тяглості

Якщо кількість чинних Охоронителів Нації є меншою ніж вісім або якщо в одній із категорій суспільного представництва залишається менше двох чинних Охоронителів Нації, інститут Охоронителів Нації не припиняється, але переходить у режим конституційної тяглості.

У режимі конституційної тяглості Охоронителі Нації мають право:

• публічно або в захищеному порядку заявити про загрозу Конституції України, незалежності України, народовладдю або самому інституту Охоронителів Нації;
• ініціювати невідкладне відновлення складу Охоронителів Нації шляхом волевиявлення Українського народу;
• звертатися до Верховної Ради України, Конституційного Суду України, судів, Центральної виборчої комісії, органів безпеки, міжнародних партнерів України та Українського народу у випадках, визначених Конституцією і законом;
• вимагати захисту чинних Охоронителів Нації, кандидатів на заміщення вакантних місць, архівів, цифрових ключів, доказів, протоколів і процедур інституту;
• забезпечувати збереження конституційної пам’яті, документів, рішень, доказів загрози і безперервності інституту.

У режимі конституційної тяглості Охоронителі Нації не можуть ухвалювати надзвичайні рішення про тимчасове зупинення актів, рішень або дій органів влади чи тимчасове відсторонення посадових осіб, якщо інше прямо не передбачене Конституцією для випадку насильницького знищення або захоплення самого інституту Охоронителів Нації.

Стаття 13. Тимчасове зупинення актів і рішень

У разі наявності підстав, визначених Конституцією, Охоронителі Нації можуть надзвичайним рішенням тимчасово зупинити дію акта, рішення або дії органу державної влади, посадової особи чи іншого суб’єкта владних повноважень.

Тимчасове зупинення може застосовуватися лише тоді, коли подальше виконання відповідного акта, рішення або дії створює невідкладну загрозу Конституції України, незалежності України, народовладдю, правам людини або незнищуваному ядру Конституції.

Тимчасове зупинення не є остаточним скасуванням акта, рішення або дії.

Рішення Охоронителів Нації про тимчасове зупинення має бути невідкладно передане на підтвердження або скасування Українському народові шляхом референдуму, Конституційному Суду України, Верховній Раді України або іншому органу відповідно до процедури, визначеної Конституцією і законом.

Якщо рішення Охоронителів Нації не підтверджене у встановлений строк, його дія припиняється.

Стаття 14. Тимчасове відсторонення посадової особи

У разі наявності підстав, визначених Конституцією, Охоронителі Нації можуть надзвичайним рішенням тимчасово відсторонити посадову особу від здійснення повноважень.

Тимчасове відсторонення допускається лише щодо посадової особи, дії якої створюють невідкладну загрозу Конституції України, незалежності України, народовладдю, правам людини, обороноздатності держави або незнищуваному ядру Конституції.

Тимчасове відсторонення не є вироком, покаранням або остаточним позбавленням посади.

Рішення про тимчасове відсторонення має бути невідкладно передане на підтвердження або скасування в порядку, визначеному Конституцією і законом.

Посадова особа, тимчасово відсторонена рішенням Охоронителів Нації, має право на захист, публічне пояснення, судовий контроль і розгляд питання у встановлений Конституцією строк.

Стаття 15. Референдумне підтвердження надзвичайного рішення

Надзвичайне рішення Охоронителів Нації, яке тимчасово зупиняє акт найвищого органу влади або тимчасово відстороняє особу, обрану Українським народом, підлягає обов’язковому підтвердженню Українським народом на референдумі, якщо інший спеціальний порядок не встановлений Конституцією.

Такий референдум має бути призначений невідкладно і проведений у найкоротший реальний строк, визначений законом, з урахуванням умов безпеки, воєнного стану, окупації, доступу громадян до голосування і захисту достовірності волевиявлення.

До проведення референдуму рішення Охоронителів Нації має тимчасовий характер.

Якщо Український народ не підтвердив рішення Охоронителів Нації, воно втрачає чинність.

Якщо Український народ підтвердив рішення Охоронителів Нації, правові наслідки визначаються Конституцією і законом.

Стаття 16. Ініціювання конституційної відповідальності

Охоронителі Нації можуть надзвичайним рішенням ініціювати перед Верховною Радою України, Конституційним Судом України або іншим конституційним органом процедуру відповідальності посадової особи за дії, що створюють загрозу Конституції України, незалежності України, народовладдю або незнищуваному ядру Конституції.

Охоронителі Нації можуть ініціювати процедуру дострокового припинення повноважень Президента-Гетьмана України у випадках, визначених Конституцією, якщо наявні ознаки державної зради, узурпації влади, незаконної капітуляції, підпорядкування України зовнішньому центру впливу або іншого грубого порушення Конституції.

Ініціювання процедури відповідальності не є остаточним рішенням про винуватість посадової особи.

Остаточне рішення ухвалюється у порядку, визначеному Конституцією.

Стаття 17. Заборона здійснення поточної влади

Охоронителі Нації не мають права:

• ухвалювати закони;
• змінювати Конституцію України;
• затверджувати Державний бюджет України;
• формувати або звільняти Кабінет Міністрів України як постійне рішення;
• призначати суддів;
• здійснювати правосуддя;
• командувати Силами оборони України;
• видавати військові накази;
• керувати органами виконавчої влади;
• розпоряджатися державним майном або публічними коштами;
• втручатися у вибори або референдуми поза межами захисту їх конституційності;
• підміняти органи місцевого самоврядування;
• створювати власні силові, охоронні, розвідувальні або адміністративні структури.

Будь-яка спроба Охоронителів Нації здійснювати поточну державну владу є порушенням Конституції.

Стаття 18. Публічність, контроль і відповідальність

Рішення Охоронителів Нації має бути письмовим, мотивованим і публічно оголошеним.

У рішенні Охоронителів Нації мають бути зазначені конституційні підстави, фактичні обставини, характер загрози, невідкладність втручання, межі тимчасового заходу, строк його дії та порядок підтвердження або скасування.

Рішення, дія або бездіяльність Охоронителів Нації можуть бути перевірені на відповідність Конституції України в порядку, визначеному Конституцією і законом.

Охоронитель Нації несе персональну відповідальність за порушення Конституції України, державну зраду, корупцію, конфлікт інтересів, приховування істотної інформації, зловживання статусом, дію в інтересах іноземної держави, олігархічної групи, політичної сили, кримінальної організації або приватного інтересу.

Охоронитель Нації, який відмовився підтримати неконституційне рішення, не може бути переслідуваний за таку відмову.

Стаття 19. Припинення повноважень Охоронителя Нації

Повноваження Охоронителя Нації припиняються у разі:

• смерті;
• добровільної відставки;
• втрати громадянства України;
• набуття іншого громадянства;
• визнання неможливості виконувати повноваження за станом здоров’я;
• порушення вимог несумісності;
• втрати доброчесності;
• встановлення зв’язку з державою-агресором, окупаційними структурами, олігархічною групою, кримінальною організацією або зовнішнім центром впливу;
• обвинувального вироку суду за тяжкий злочин;
• державної зради;
• грубого порушення Конституції України;
• інших підстав, визначених Конституцією і законом.

Порядок встановлення підстав для припинення повноважень Охоронителя Нації має гарантувати незалежність інституту Охоронителів Нації і водночас не допускати безкарності.

Стаття 20. Захист Охоронителів Нації від тиску

Охоронителі Нації захищаються від незаконного тиску, переслідування, підкупу, шантажу, погроз, втручання, дискредитаційних кампаній, незаконного стеження або примусу.

Держава забезпечує захист Охоронителів Нації, їхніх родин і незалежності їхнього служіння в порядку, визначеному законом.

Захист Охоронителів Нації не означає недоторканність від відповідальності за злочин, корупцію, державну зраду, порушення Конституції або зловживання статусом.

Стаття 21. Заборона політичного захоплення інституту Охоронителів Нації

Забороняється будь-яка дія, спрямована на політичне, олігархічне, президентське, парламентське, урядове, судове, релігійне, військове, корпоративне, кримінальне або зовнішнє захоплення інституту Охоронителів Нації.

Не допускається одночасне або скоординоване заміщення Охоронителів Нації з метою зміни природи цього інституту.

Не допускається зміна закону про Охоронителів Нації з метою підпорядкування цього інституту чинній політичній владі.

Будь-який акт, спрямований на перетворення Охоронителів Нації на інструмент політичної влади, є неконституційним.

Стаття 22. Охоронителі Нації під час воєнного стану

Охоронителі Нації продовжують здійснювати свої повноваження під час воєнного стану.

Воєнний стан не може бути підставою для ліквідації, підпорядкування, заміни або політичного захоплення Охоронителів Нації.

Під час воєнного стану Охоронителі Нації можуть діяти лише в межах Конституції і не можуть втручатися в оперативне військове командування.

Охоронителі Нації можуть застосовувати свої надзвичайні повноваження під час воєнного стану лише у випадках, коли війна, воєнний стан, оборона або мобілізація використовуються для узурпації влади, знищення народовладдя, незаконної капітуляції, підпорядкування України зовнішньому центру впливу або грубого порушення незнищуваного ядра Конституції.

Стаття 23. Спеціальне законодавство про Охоронителів Нації

Організація, порядок обрання, порядок автоматичного донабору, вимоги до кандидатів, процедура перевірки доброчесності, порядок роботи, гарантії незалежності, публічність, відповідальність, припинення повноважень і захист конституційної тяглості Охоронителів Нації визначаються Конституцією України та законом.

Закон про Охоронителів Нації не може розширювати їхні повноваження поза межами Конституції.

Закон про Охоронителів Нації має встановлювати такі процедури, які одночасно гарантують незалежність цього інституту, його винятковість, неможливість політичного захоплення, автоматичне відновлення складу і реальну відповідальність за зловживання.

Пояснення для громадян

Охоронителі Нації — це не нова влада над державою. Це аварійний конституційний запобіжник на крайній випадок.

У звичайному житті державою управляють ті органи, які обирає або контролює народ: Верховна Рада України, Президент-Гетьман України, Кабінет Міністрів України, суди, громади та інші конституційні органи. Охоронителі Нації не повинні втручатися у звичайну політику, роботу уряду, парламентські суперечки, виборчі кампанії або судові справи.

Їхня роль виникає лише тоді, коли сама основа держави опиняється під загрозою: якщо хтось намагається узурпувати владу, скасувати Конституцію, незаконно продовжити свої повноваження, підпорядкувати Україну зовнішньому центру впливу, ліквідувати народовладдя, знищити незалежність або використати війну для диктатури.

Охоронителів Нації дванадцять. Вони мають представляти не партії, не владу, не бізнес і не силові структури, а моральну, інтелектуальну, культурну, громадянську і державницьку довіру суспільства.

Охоронителі Нації обираються Українським народом. Їх не призначає Президент-Гетьман, Верховна Рада, уряд, суди, партії або самі Охоронителі.

Якщо вибуває навіть один Охоронитель Нації, автоматично запускається всенародний донабір нового Охоронителя тієї самої категорії. Інші чинні Охоронителі мають право і обов’язок повідомити Український народ та виборчий орган про таке вибуття. Для цього не потрібне колегіальне рішення чи одностайність.

Донабір проходить у два етапи. Спочатку громадяни проводять рейтингове голосування серед кандидатів відповідної категорії. Потім серед кандидатів із найвищою підтримкою проводиться фінальне голосування. Обраним стає той, хто отримує понад половину дійсних голосів виборців, які взяли участь у фінальному голосуванні.

Найважливіший запобіжник — одностайність. Охоронителі Нації можуть ухвалити надзвичайне рішення лише тоді, коли всі чинні Охоронителі голосують “за”, але не менш як вісім осіб. Якщо хоча б один чинний Охоронитель не погоджується, рішення немає.

Повний склад становить дванадцять осіб. Мінімальна повна дієздатність — вісім осіб, але за умови, що в кожній із чотирьох категорій залишилося не менше двох чинних Охоронителів. Це потрібно, щоб орган не можна було вимкнути через убивство, викрадення, полон або незаконне блокування одного чи кількох членів.

Якщо чинних Охоронителів стає менше восьми або порушено мінімальне представництво категорій, інститут не зникає. Він переходить у режим конституційної тяглості: може фіксувати загрозу, звертатися до народу, вимагати захисту, запускати відновлення складу і зберігати докази, але не може одноосібно зупиняти владу чи відстороняти посадових осіб.

Охоронителі Нації можуть тимчасово зупинити небезпечне рішення влади або тимчасово відсторонити посадову особу лише тоді, коли існує невідкладна загроза Конституції, незалежності, народовладдю або правам людини.

Але їхнє рішення не є остаточною владою. Воно має бути підтверджене Українським народом на референдумі, Конституційним Судом України, Верховною Радою України або іншим конституційним механізмом, визначеним Конституцією.

Це означає, що Охоронителі Нації можуть натиснути аварійне гальмо, але не можуть самі сісти за кермо держави.