Розділ IV. Народовладдя і пряма дія Конституції

Розділ IV. Народовладдя і пряма дія Конституції

Короткий зміст

Цей розділ визначає народовладдя як постійний механізм участі громадян в управлінні державою, а не лише як право голосувати на виборах.

Розділ встановлює пряму дію Конституції, народну законодавчу ініціативу, народне конституційне звернення, народне вето, громадський контроль влади, публічний журнал народовладдя та межі, які не дозволяють використати народовладдя для знищення Конституції, прав людини або Української держави.

Основні принципи

• Конституція є актом прямої дії.
• Народ є постійним суб’єктом влади.
• Громадяни мають право не лише обирати владу, а й ініціювати, контролювати, зупиняти і вимагати відповідальності.
• Народні ініціативи мають розглядатися у визначені строки.
• Народне вето може тимчасово зупиняти небезпечні акти.
• Народовладдя не може скасувати незнищуване ядро Конституції.
• Народовладдя має бути захищене від примусу, підкупу, фальсифікацій, бот-мереж, зовнішнього втручання та олігархічного впливу.
• Порядок реалізації механізмів народовладдя визначається Конституцією та спеціальним законом про народовладдя, який ухвалюється у строки, передбачені перехідними положеннями цієї Конституції.

Нормативний текст

Стаття 1. Конституція прямої дії

Конституція України є актом прямої дії.

Кожен громадянин має право безпосередньо посилатися на Конституцію для захисту своїх прав, свобод, гідності, власності, інтересів громади та участі в управлінні державою.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суди, посадові особи та державні цифрові системи зобов’язані застосовувати Конституцію як норму прямої дії.

Закон або підзаконний акт не може бути підставою для обмеження права особи посилатися безпосередньо на Конституцію.

Стаття 2. Народ як постійний суб’єкт влади

Народ України є носієм суверенітету, постійним і безпосереднім джерелом влади.

Народ здійснює владу не лише через періодичні вибори, а й через постійні конституційні механізми участі, контролю, ініціативи, вето, відкликання, референдуму і громадського впливу.

Жоден орган влади, посадова особа, політична партія, економічна група, цифрова платформа або зовнішня сила не може привласнити собі право діяти від імені народу поза Конституцією.

Стаття 3. Форми народовладдя

Формами народовладдя є:

1. вибори;
2. всеукраїнський і місцевий референдуми;
3. цифрове і нецифрове голосування;
4. народна законодавча ініціатива;
5. народне конституційне звернення;
6. народне вето;
7. відкликання посадових осіб;
8. громадські слухання;
9. народний аудит;
10. публічні петиції;
11. місцеве самоврядування;
12. інші форми, визначені Конституцією і законом.

Форми народовладдя мають бути доступними, прозорими, захищеними, недискримінаційними і такими, що забезпечують реальне волевиявлення громадян.

Порядок підготовки, подання, перевірки, розгляду та реалізації форм народовладдя визначається Конституцією і спеціальним законом про народовладдя.

Спеціальний закон про народовладдя має бути ухвалений у строки, передбачені перехідними положеннями цієї Конституції.

Стаття 4. Народна законодавча ініціатива

Громадяни мають право вносити законодавчі ініціативи до Верховної Ради України в порядку, визначеному Конституцією і спеціальним законом про народовладдя.

Після подання підтвердженої народної законодавчої ініціативи її реєстрація здійснюється протягом 30 днів.

Розгляд у першому читанні або надання мотивованої відмови здійснюється протягом 90 днів.

Остаточне рішення Верховної Ради України має бути ухвалене протягом 180 днів.

Остаточним рішенням може бути прийняття ініціативи, відхилення з мотивованим обґрунтуванням, направлення на доопрацювання із визначеним строком або винесення питання на народне голосування.

Якщо Верховна Рада України безпідставно не розглянула ініціативу у визначений строк, запускається спеціальна процедура народного розгляду або референдуму в порядку, визначеному спеціальним законом про народовладдя.

Стаття 5. Народне конституційне звернення

Громадяни мають право ініціювати перевірку закону, акта влади або рішення посадової особи на відповідність Конституції України.

Народне конституційне звернення подається до Конституційного Суду України у порядку, визначеному Конституцією і спеціальним законом про народовладдя.

Перевірка формальних вимог здійснюється протягом 15 днів.

Попередній висновок Конституційного Суду України надається протягом 60 днів.

Остаточне рішення ухвалюється протягом 120 днів.

У випадках прямої загрози правам людини, незалежності України, територіальній цілісності, обороноздатності або незнищуваному ядру Конституції застосовується скорочений строк розгляду — до 30 днів.

Стаття 6. Народне вето

Громадяни мають право ініціювати народне вето щодо закону, підзаконного акта, рішення органу влади або посадової особи, якщо такий акт становить загрозу правам людини, народовладдю, Українській державі, державній мові, землі, ресурсам, територіальній цілісності або майбутнім поколінням.

Народне вето ініціюється і реалізується в порядку, визначеному Конституцією і спеціальним законом про народовладдя.

Після підтвердження достатньої кількості підписів акт може бути тимчасово зупинений, якщо є очевидна загроза.

Референдум щодо підтвердження або скасування акта має бути проведений протягом 30 днів.

У складних випадках строк може бути продовжений, але не більше ніж до 60 днів.

Народне вето не може застосовуватися для скасування базових прав людини, незалежності України, територіальної цілісності, української мови як державної або незнищуваного ядра Конституції.

Стаття 7. Народний контроль влади

Громадяни мають право здійснювати народний контроль за діяльністю органів влади, посадових осіб, державних підприємств, органів місцевого самоврядування та суб’єктів, які управляють публічними ресурсами.

Формами народного контролю є публічні звіти, громадські слухання, народний аудит, петиції, запити, цифровий моніторинг, вимога про перевірку доброчесності, вимога про перевірку використання публічних коштів та інші форми, визначені спеціальним законом про народовладдя.

Орган влади або посадова особа зобов’язані надати мотивовану відповідь на підтверджену народну вимогу у строк, визначений законом.

Народний контроль не підміняє суд, слідство, урядове управління або професійну державну службу, але є обов’язковим механізмом підзвітності влади перед громадянами.

Стаття 8. Публічний журнал народовладдя

Держава веде відкритий публічний журнал народовладдя.

До журналу народовладдя вносяться народні законодавчі ініціативи, народні конституційні звернення, народні вето, петиції, процедури відкликання, результати референдумів, строки розгляду, відповіді органів влади та стан виконання рішень.

Журнал народовладдя має бути доступним для громадян, захищеним від прихованого редагування, відкритим для аудиту і зрозумілим для користування.

Порядок ведення, захисту, аудиту і публічного доступу до журналу народовладдя визначається спеціальним законом про народовладдя та законом про цифрову державу.

Стаття 9. Межі народовладдя

Пряме народовладдя є основою Конституції, але воно не може бути використане для знищення самої Конституції.

Народні ініціативи, референдуми, цифрові голосування, народне вето, відкликання посадових осіб і будь-які інші форми народовладдя здійснюються в межах людської гідності, базових прав людини, незалежності України, територіальної цілісності, української мови як державної, обороноздатності та незнищуваного ядра Конституції.

Питання, спрямовані на скасування або руйнування незнищуваного ядра Конституції, не можуть бути предметом референдуму, цифрового голосування, народного вето або іншої форми народовладдя.

Стаття 10. Захист народовладдя від маніпуляції

Народовладдя має бути захищене від підкупу, примусу, адміністративного тиску, фальсифікацій, прихованого фінансування, зовнішнього втручання, бот-мереж, інформаційних операцій, олігархічного контролю та маніпуляції цифровими системами.

Держава зобов’язана забезпечити прозорість фінансування кампаній народних ініціатив, референдумів, народного вето і відкликання посадових осіб.

Результат народного волевиявлення, отриманий через доведені істотні фальсифікації, примус, підкуп, зовнішнє втручання або цифрову маніпуляцію, не може вважатися дійсним.

Порядок перевірки таких порушень визначається Конституцією, спеціальним законом про народовладдя і законом про цифрову державу із гарантіями незалежного судового та громадського контролю.

Пояснення для громадян

Цей розділ робить народовладдя реальним механізмом, а не лише декларацією. Громадяни отримують право не тільки голосувати на виборах, а й ініціювати закони, вимагати конституційної перевірки, зупиняти небезпечні акти, контролювати владу і бачити у відкритому журналі, що відбувається з їхніми ініціативами.

Водночас розділ захищає державу від небезпечної крайності: народовладдя не може бути використане для самознищення України. Не можна винести на голосування скасування незалежності, державної мови, територіальної цілісності, людської гідності або базових прав людини.

Детальний порядок реалізації народовладдя має бути визначений спеціальним законом про народовладдя. Такий закон повинен бути ухвалений у строки, передбачені перехідними положеннями цієї Конституції.