Розділ V. Цифрове народовладдя, цифрові вибори і референдуми

Розділ V. Цифрове народовладдя, цифрові вибори і референдуми

Короткий зміст

Цей розділ визначає конституційні основи цифрового народовладдя, цифрових виборів, цифрових референдумів, цифрової ідентичності громадянина, аудиту систем голосування, захисту від цифрової маніпуляції та права громадян на нецифрову альтернативу.

Розділ встановлює, що цифрові механізми можуть розширювати участь народу в управлінні державою, але не можуть скасовувати свободу волевиявлення, таємницю голосування, рівність громадян, людську гідність, право на участь і захист від примусу.

Основні принципи

• Цифрове народовладдя є інструментом розширення участі громадян.
• Цифровий спосіб участі не може скасувати нецифровий спосіб участі.
• Цифрова ідентичність громадянина не може бути інструментом стеження чи політичного контролю.
• Цифрові вибори і референдуми допускаються лише після незалежного аудиту, тестування і підтвердження безпеки.
• Таємниця голосування і свобода волевиявлення мають бути гарантовані.
• Громадянин має право перевірити факт зарахування свого голосу без розкриття його змісту.
• Системи цифрового голосування не можуть перебувати під приватним, партійним, олігархічним або зовнішнім контролем.
• У разі кібератаки, фальсифікації, примусу або недоведеної достовірності результатів цифрове голосування зупиняється або визнається недійсним.
• Порядок реалізації цифрового народовладдя визначається Конституцією, спеціальним законом про народовладдя та законом про цифрову державу.

Нормативний текст

Стаття 1. Право на цифрову участь

Громадяни України мають право брати участь у народовладді, виборах, референдумах, петиціях, народних ініціативах, народному вето, громадському контролі та інших формах участі через захищені цифрові інструменти.

Держава гарантує доступність цифрової участі, захист персональних даних, свободу волевиявлення і рівність громадян у цифровому середовищі.

Цифрова участь не може бути використана для обмеження прав громадян, політичного контролю, дискримінації або примусу.

Стаття 2. Цифровий спосіб участі не скасовує людське право на участь

Цифровий спосіб участі у народовладді є додатковим або рівноцінним інструментом реалізації прав громадян, але не може скасувати саме право громадянина на участь.

Громадянин, який не має доступу до цифрових технологій, не володіє цифровими навичками, не може користуватися цифровими засобами через вік, стан здоров’я, місце перебування, військову службу, окупацію, переміщення або інші обставини, має право на рівноцінний нецифровий спосіб участі.

Держава зобов’язана забезпечити такі нецифрові механізми участі, які не принижують гідність людини, не створюють дискримінації і не позбавляють громадянина реального впливу.

Стаття 3. Цифрова ідентичність громадянина

Держава забезпечує захищену цифрову ідентичність громадянина для участі в цифровому народовладді, виборах, референдумах, державних сервісах та інших конституційних процедурах.

Цифрова ідентичність має підтверджувати особу громадянина, але не може використовуватися для незаконного стеження, політичного контролю, профілювання, дискримінації або обмеження прав.

Порядок створення, використання, захисту, перевірки і відкликання цифрової ідентичності визначається законом про цифрову державу.

Стаття 4. Цифрові вибори і цифрові референдуми

Цифрові вибори і цифрові референдуми допускаються лише за умов гарантування:

1. свободи волевиявлення;
2. таємниці голосування;
3. достовірності результатів;
4. захисту від примусу;
5. захисту від підкупу;
6. захисту від фальсифікацій;
7. захисту від зовнішнього втручання;
8. незалежного технічного, правового і громадського аудиту;
9. можливості нецифрової участі;
10. судового контролю за порушеннями.

Цифрові вибори і референдуми не можуть проводитися, якщо відсутній підтверджений рівень безпеки, незалежний аудит або резервний нецифровий механізм.

Стаття 5. Таємниця голосування і захист від примусу

Таємниця голосування є обов’язковою гарантією цифрових і нецифрових виборів та референдумів.

Держава зобов’язана захищати громадянина від примусу до голосування, контролю за його волевиявленням, сімейного, службового, військового, політичного, релігійного, кримінального, економічного або іншого тиску.

Цифрова система голосування не може створювати можливість доведення третім особам, як саме громадянин проголосував.

Будь-яка система, яка дозволяє купівлю голосу, контроль голосу або примус до певного голосування, не може бути використана для цифрового народовладдя.

Стаття 6. Перевірка зарахування голосу

Громадянин має право перевірити факт участі у цифровому голосуванні та факт зарахування свого голосу без розкриття змісту голосування.

Перевірка зарахування голосу не може порушувати таємницю голосування або створювати можливість доведення третім особам, за яке рішення проголосував громадянин.

Порядок такої перевірки визначається законом про цифрову державу та спеціальним законом про народовладдя.

Стаття 7. Незалежний аудит цифрових систем народовладдя

Системи цифрового народовладдя, цифрового голосування, цифрових референдумів, цифрових петицій, народних ініціатив, народного вето і публічного журналу народовладдя підлягають незалежному технічному, правовому, кібербезпековому і громадському аудиту.

Перед першим використанням цифрового голосування має бути забезпечено:

1. не менше 12 місяців тестування;
2. не менше двох незалежних аудитів;
3. публічний звіт не пізніше ніж за 90 днів до першого використання;
4. відкритий або контрольовано відкритий аналіз критичних компонентів системи;
5. резервний нецифровий механізм участі громадян.

Після кожного цифрового голосування проводиться технічний і правовий аудит протягом 30 днів.

Стаття 8. Резервний нецифровий механізм

Для кожного цифрового механізму народовладдя, який впливає на права громадян, результати виборів, референдумів, народних ініціатив, вето або відкликання, має існувати резервний нецифровий механізм.

Резервний механізм має забезпечувати реальну, а не формальну участь громадян.

Держава не може створити систему, у якій громадянин фактично втрачає право участі через відсутність смартфона, інтернету, цифрових навичок, електронного підпису або довіри до цифрової системи.

Стаття 9. Заборона приватного, партійного, олігархічного або зовнішнього контролю

Системи цифрового народовладдя, цифрових виборів і цифрових референдумів не можуть перебувати під приватним монопольним, партійним, олігархічним або зовнішнім контролем.

Критична інфраструктура цифрового народовладдя має перебувати під суверенним контролем Української держави, з незалежним аудитом і громадським наглядом.

Приватні технологічні компанії можуть залучатися лише як виконавці окремих технічних функцій у межах закону, без контролю над результатами голосування, даними виборців, алгоритмами підрахунку або інфраструктурою довіри.

Стаття 10. Зупинення цифрового голосування у разі загрози

Цифрове голосування не може проводитися або має бути зупинене, якщо існує обґрунтована загроза:

1. масової фальсифікації;
2. кібератаки;
3. зовнішнього втручання;
4. бот-мереж або автоматизованої маніпуляції;
5. компрометації цифрової ідентичності;
6. порушення таємниці голосування;
7. примусу до голосування;
8. недоведеної достовірності результатів;
9. відсутності резервного механізму участі.

У такому випадку застосовується резервний нецифровий механізм, повторне голосування або інший порядок, визначений Конституцією і законом.

Стаття 11. Швидкий загальнонаціональний референдум

У випадках, визначених Конституцією, може проводитися швидкий загальнонаціональний референдум для підтвердження або скасування тимчасових рішень Охоронителів Нації чи інших надзвичайних конституційних процедур.

Швидкий загальнонаціональний референдум має проводитися у скорочений строк із гарантіями достовірності, свободи волевиявлення, рівності доступу громадян, захисту від примусу, незалежного аудиту та можливості нецифрової участі.

Якщо безпечне цифрове проведення такого референдуму неможливе, застосовується резервний механізм, визначений законом.

Стаття 12. Спеціальне законодавство про цифрове народовладдя

Порядок реалізації цифрового народовладдя, цифрових виборів, цифрових референдумів, цифрових петицій, цифрової ідентичності, цифрового аудиту, кіберзахисту, резервного голосування, публічного журналу народовладдя та перевірки результатів визначається Конституцією, спеціальним законом про народовладдя і законом про цифрову державу.

Спеціальний закон про народовладдя і закон про цифрову державу в частині цифрового народовладдя мають бути ухвалені у строки, передбачені перехідними положеннями цієї Конституції.

До повного впровадження безпечної, перевіреної та аудитованої цифрової інфраструктури цифрове голосування не може бути єдиним або обов’язковим способом реалізації народовладдя.

Пояснення для громадян

Цей розділ пояснює, як саме цифрові технології можуть допомогти громадянам брати участь в управлінні державою. Йдеться не просто про голосування через телефон, а про цілу систему захищеної цифрової участі: ідентифікацію, голосування, аудит, перевірку зарахування голосу, захист від примусу і резервний нецифровий механізм.

Головний принцип простий: цифрова демократія має розширювати права громадян, а не забирати їх. Якщо людина не має смартфона, інтернету, цифрових навичок або не довіряє цифровій системі, вона не повинна втрачати право участі.

Цей розділ також прямо забороняє приватний, партійний, олігархічний або зовнішній контроль над системами цифрового голосування. Держава може використовувати технології, але не може передати народовладдя в руки приватної компанії, політичної групи або зовнішнього центру впливу.