Розділ VI. Громади і місцеве самоврядування

Розділ VI. Громади і місцеве самоврядування

Короткий зміст

Цей розділ визначає громаду як первинний простір місцевого самоврядування, щоденного народовладдя, відповідальності, розвитку, контролю місцевого бюджету, землі, комунального майна, інфраструктури, довкілля і якості життя людини.

Розділ встановлює реальні повноваження громад, місцеві форми народовладдя, бюджет участі, цифрову участь, прозорість місцевої влади, захист громад від незаконного втручання центру та межі самоврядування, які не дозволяють громадам порушувати територіальну цілісність України, права людини, державну мову, обороноздатність або конституційний лад.

Основні принципи

• Громада є первинною основою місцевого самоврядування.
• Питання мають вирішуватися на найближчому до людини рівні, якщо громада здатна їх вирішити.
• Громада має право на власний бюджет, комунальне майно, місцеві програми і контроль використання ресурсів.
• Земля, забудова, інфраструктура і комунальне майно громади мають бути прозорими.
• Громада має право на місцевий референдум, місцеву ініціативу, громадські слухання, бюджет участі і цифрову участь.
• Місцева влада є підзвітною громаді.
• Громада має право захищатися від незаконного втручання центральної влади.
• Самоврядування не може порушувати єдність держави, права людини, державну мову, обороноздатність або незнищуване ядро Конституції.
• Порядок реалізації місцевого самоврядування визначається Конституцією і спеціальним законом про громади та місцеве самоврядування.

Нормативний текст

Стаття 1. Громада як основа місцевого самоврядування

Громада є первинною основою місцевого самоврядування, місцевої демократії, відповідальності, соціальної організації, розвитку території та захисту інтересів людей.

Громада є спільнотою жителів відповідної території, які мають право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і закону.

Держава визнає і гарантує місцеве самоврядування як необхідну основу демократичної, правової і соціально відповідальної Української держави.

Стаття 2. Принцип субсидіарності

Питання публічного управління мають вирішуватися на найближчому до людини рівні, якщо цей рівень здатний ефективно, законно і відповідально їх вирішити.

Центральна влада не повинна забирати у громад повноваження, які громади можуть здійснювати самостійно без шкоди для прав людини, державної єдності, обороноздатності та загальнонаціональних інтересів.

Передача громадам повноважень має супроводжуватися передачею достатніх ресурсів, фінансування, інформації та організаційної спроможності.

Стаття 3. Повноваження громади

Громада має право вирішувати питання місцевого значення, зокрема щодо:

1. місцевого бюджету;
2. комунального майна;
3. місцевої інфраструктури;
4. благоустрою;
5. житлово-комунальних послуг;
6. місцевого транспорту;
7. забудови і просторового планування;
8. використання земель громади;
9. охорони довкілля;
10. місцевої освіти, культури, спорту і соціальних програм;
11. цивільного захисту;
12. місцевої безпеки в межах закону;
13. відновлення території після війни, руйнувань або надзвичайних ситуацій.

Повноваження громади здійснюються безпосередньо жителями громади та через органи місцевого самоврядування.

Стаття 4. Бюджет громади і місцеві ресурси

Громада має право на власний бюджет, достатній для виконання її конституційних і законних повноважень.

Держава гарантує фінансову основу місцевого самоврядування.

Доходи громади, місцеві податки і збори, трансферти, державна підтримка, кошти від використання комунального майна та інші ресурси мають використовуватися відкрито, законно і в інтересах жителів громади.

Місцевий бюджет, зміни до нього, звіти про виконання, боргові зобов’язання громади, великі закупівлі та витрати на значні проєкти мають бути відкритими для громадян.

Стаття 5. Земля, забудова і комунальне майно громади

Земля громади, комунальне майно, місцева інфраструктура, об’єкти водопостачання, теплопостачання, енергетики, транспорту, освіти, охорони здоров’я, культури і спорту перебувають під особливим захистом громади і закону.

Рішення про відчуження, передачу в користування, зміну цільового призначення, забудову або інше істотне використання землі та комунального майна громади мають бути прозорими, публічно обґрунтованими і доступними для громадського контролю.

Приховане захоплення землі, комунального майна або місцевої інфраструктури через підставних осіб, корупційні схеми, непрозорі договори, монопольний вплив або олігархічний контроль забороняється.

Стаття 6. Місцеве народовладдя

Жителі громади мають право здійснювати місцеве народовладдя через:

1. місцеві вибори;
2. місцевий референдум;
3. місцеву ініціативу;
4. громадські слухання;
5. бюджет участі;
6. публічні консультації;
7. електронні петиції;
8. цифрові та нецифрові форми місцевого голосування;
9. відкликання посадових осіб місцевого самоврядування;
10. інші форми, визначені Конституцією і законом.

Місцеве народовладдя здійснюється в межах Конституції, прав людини, державної мови, територіальної цілісності, обороноздатності та незнищуваного ядра Конституції.

Стаття 7. Підзвітність і відкликання місцевої влади

Органи місцевого самоврядування та посадові особи громади є підзвітними і відповідальними перед жителями громади.

Посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані регулярно звітувати перед громадою про свою діяльність, використання коштів, виконання програм, управління майном і реалізацію місцевих рішень.

Жителі громади мають право ініціювати відкликання посадових осіб місцевого самоврядування в порядку, визначеному Конституцією і законом.

Процедура відкликання не може використовуватися як інструмент політичної помсти, незаконного тиску або дестабілізації громади.

Стаття 8. Прозорість і цифрова участь громади

Громада має право на відкриту інформацію про місцевий бюджет, землю, комунальне майно, забудову, тарифи, закупівлі, боргові зобов’язання, місцеві програми та рішення органів місцевого самоврядування.

Держава і громади забезпечують цифрові інструменти місцевої участі, зокрема електронні петиції, консультації, бюджет участі, публічні карти, відкриті реєстри, цифровий моніторинг рішень і доступ до місцевих даних.

Цифрові інструменти участі громади не можуть скасовувати право жителів на нецифрову участь.

Стаття 9. Захист громади від незаконного втручання

Громада має право захищати свої конституційні повноваження від незаконного втручання органів державної влади, посадових осіб, приватних структур, політичних партій, економічних груп або зовнішніх суб’єктів.

Громада має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, якщо вони порушують її конституційні повноваження, права жителів або законні інтереси місцевого самоврядування.

Держава не може без законної підстави ліквідовувати, об’єднувати, розділяти або змінювати межі громади без урахування волі її жителів, крім випадків, прямо передбачених Конституцією і законом для захисту безпеки, прав людини або загальнонаціональних інтересів.

Стаття 10. Межі місцевого самоврядування

Громади та органи місцевого самоврядування не можуть ухвалювати рішення, що:

1. порушують територіальну цілісність України;
2. заперечують незалежність України;
3. порушують державну мову як основу публічного життя;
4. обмежують базові права людини;
5. створюють дискримінацію;
6. підривають обороноздатність;
7. створюють незаконні збройні або силові структури;
8. передають місцеву владу зовнішньому суб’єкту;
9. порушують незнищуване ядро Конституції.

Місцеве самоврядування не є правом на відокремлення, федералізацію всупереч Конституції, створення місцевого авторитарного режиму або вихід з єдиного конституційного простору України.

Стаття 11. Громада, безпека і національний спротив

Громади беруть участь у цивільному захисті, територіальній обороні, підготовці до надзвичайних ситуацій, відновленні після війни, підтримці ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, родин загиблих захисників та осіб, які постраждали від агресії або надзвичайних подій.

Участь громад у безпеці і національному спротиві здійснюється в межах Конституції, закону, єдиного оборонного управління держави та поваги до прав людини.

Громади не можуть створювати власні збройні формування поза законом або підпорядковувати безпекові структури приватним, партійним, кримінальним чи зовнішнім інтересам.

Стаття 12. Спеціальне законодавство про громади і місцеве самоврядування

Порядок організації громад, місцевого самоврядування, місцевого народовладдя, місцевих референдумів, бюджету участі, управління комунальним майном, відкликання посадових осіб місцевого самоврядування, цифрової участі громад і захисту громад від незаконного втручання визначається Конституцією і спеціальним законом про громади та місцеве самоврядування.

Спеціальний закон про громади та місцеве самоврядування має бути ухвалений або приведений у відповідність до цієї Конституції у строки, передбачені перехідними положеннями цієї Конституції.

Пояснення для громадян

Цей розділ пояснює, що громада — це не просто адміністративна одиниця на карті. Це місце, де люди реально живуть, працюють, виховують дітей, користуються дорогами, школами, лікарнями, водою, землею, парками, місцевими сервісами і місцевим бюджетом.

Нова Конституція має дати громаді реальні права: контролювати бюджет, землю, забудову, комунальне майно, місцеві програми, тарифи, екологію і рішення місцевої влади. Люди мають мати можливість не тільки обирати місцеву владу, а й вимагати звітів, подавати місцеві ініціативи, брати участь у бюджеті участі, проводити громадські слухання і відкликати посадових осіб.

Водночас громада не може перетворитися на окрему “маленьку державу” всередині України. Вона не може порушувати територіальну цілісність, державну мову, права людини, обороноздатність або єдиний конституційний лад.