Цей розділ визначає статус Президента-Гетьмана України як глави держави, гаранта Конституції, незалежності, територіальної цілісності, державної мови, прав людини, обороноздатності, безперервності державного управління та незнищуваного ядра Конституції.

Текст розділуВідкрити

Розділ IX. Президент-Гетьман України

Короткий зміст

Цей розділ визначає статус Президента-Гетьмана України як глави держави, гаранта Конституції, незалежності, територіальної цілісності, державної мови, прав людини, обороноздатності, безперервності державного управління та незнищуваного ядра Конституції.

Президент-Гетьман України є єдиною конституційною посадою, у якій поєднано статус глави держави та статус Верховного Головнокомандувача Сил оборони України. Президентська складова цієї посади означає представництво держави, гарантування Конституції, прав людини, зовнішньої політики та безперервності державного управління. Гетьманська складова означає найвищу конституційну відповідальність за оборону України, безпеку держави, стратегічне керівництво Силами оборони України, національний спротив і захист України від збройної агресії.

Президент-Гетьман України є центром виконавчої відповідальності держави. Він вносить на затвердження Верховної Ради України кандидатуру Прем’єр-міністра України та персональний склад Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України набуває повноважень лише після затвердження Верховною Радою України. Така модель створює сильну виконавчу відповідальність Президента-Гетьмана України, але не дозволяє йому одноосібно формувати уряд без парламентського фільтра.

Розділ також встановлює вимоги до кандидата на посаду Президента-Гетьмана України, текст присяги, строк повноважень, порядок обрання, межі влади, оборонні та зовнішньополітичні повноваження, порядок запровадження воєнного стану, тимчасове виконання повноважень під час воєнного стану, відповідальність Президента-Гетьмана України та механізми дострокового припинення його повноважень.

Основні принципи

  • Президент-Гетьман України є главою держави.
  • Президент-Гетьман України є єдиною конституційною посадою, що поєднує статус глави держави і статус Верховного Головнокомандувача Сил оборони України.
  • Президентська складова означає представництво України, гарантування Конституції, незалежності, територіальної цілісності, державної мови, прав людини, народовладдя, зовнішньої політики та безперервності державного управління.
  • Гетьманська складова означає найвищу конституційну відповідальність за оборону України, безпеку держави, стратегічне керівництво Силами оборони України, національний спротив і захист України від збройної агресії.
  • Президент-Гетьман України як Гетьман є Верховним Головнокомандувачем Сил оборони України.
  • Гетьманська складова не створює монархічної, спадкової, військово-диктаторської або позаконституційної влади.
  • Президент-Гетьман України є центром виконавчої відповідальності держави, але не здійснює законодавчу або судову владу.
  • Президент-Гетьман України не може зупиняти Верховну Раду України, перебирати її повноваження або передавати законодавчу владу іншому органу.
  • Президент-Гетьман України вносить на затвердження Верховної Ради України кандидатуру Прем’єр-міністра України та персональний склад Кабінету Міністрів України.
  • Кабінет Міністрів України набуває повноважень після затвердження Верховною Радою України.
  • Президент-Гетьман України відповідає за виконавчу політику, оборону, безпеку, зовнішню політику, стратегічний курс держави та безперервність державного управління.
  • Професійне військове командування здійснюють Головнокомандувач Збройних Сил України, Генеральний штаб, командувачі видів і родів військ та інші військові посадові особи відповідно до Конституції і закону.
  • Головнокомандувач Збройних Сил України та інші посадові особи сектору оборони і безпеки підпорядковуються Президенту-Гетьману України як Верховному Головнокомандувачу Сил оборони України у межах Конституції і законів України.
  • Воєнний стан запроваджується і продовжується виключно законом Верховної Ради України.
  • Підставою для непроведення чергових виборів Президента-Гетьмана України може бути лише дія воєнного стану, запровадженого законом Верховної Ради України у зв’язку з реальним веденням бойових дій проти України.
  • Окупація частини території України, зовнішня загроза, політична нестабільність або безпекова напруга самі по собі не є достатньою підставою для непроведення виборів.
  • Якщо строк повноважень Президента-Гетьмана України закінчується під час такого воєнного стану, Верховна Рада України окремо підтверджує його тимчасове виконання повноважень у законі про запровадження або продовження воєнного стану.
  • Тимчасове виконання повноважень не є новим строком, переобранням або продовженням мандата.
  • Президентом-Гетьманом України може бути лише громадянин України, який має єдине громадянство України.
  • Президент-Гетьман України не може мати громадянства іншої держави, множинного громадянства, права постійного проживання в іншій державі або правової залежності від іншої держави.
  • Президент-Гетьман України не може перебувати у прихованій політичній, фінансовій, майновій, безпековій, корпоративній або іншій залежності від держави-агресора, іноземної держави, олігархічної групи, кримінальної організації або зовнішнього центру впливу.
  • Президент-Гетьман України складає присягу Українському народові, текст якої встановлюється безпосередньо Конституцією.
  • Президент-Гетьман України обирається строком на чотири роки.
  • Чергові вибори Президента-Гетьмана України і Верховної Ради України мають бути розведені в часі щонайменше на дванадцять місяців.
  • Одна й та сама особа не може обіймати посаду Президента-Гетьмана України більше двох строків.
  • Президент-Гетьман України не може належати до керівних органів політичної партії під час здійснення повноважень.
  • Президент-Гетьман України не має права видавати акти, що мають силу закону.
  • Президент-Гетьман України не може створювати паралельні органи влади поза Конституцією.
  • Президент-Гетьман України може бути достроково усунутий у порядку імпічменту, народного відкликання у виняткових випадках або надзвичайного припинення повноважень Верховною Радою України трьома четвертими голосів за наявності висновку Конституційного Суду України.
  • Припинення повноважень Президента-Гетьмана України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України, сформованого в системі його виконавчої відповідальності, з переходом такого уряду в режим тимчасового виконання обов’язків до формування нового уряду.

Нормативний текст

Стаття 1. Статус Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України є главою держави.

Президент-Гетьман України виступає від імені України, представляє державу у внутрішніх і зовнішніх відносинах та забезпечує безперервність державного управління в межах Конституції.

Президент-Гетьман України є гарантом Конституції, незалежності України, територіальної цілісності, державної мови, прав і свобод людини, обороноздатності держави, демократичного ладу, народовладдя та незнищуваного ядра Конституції.

Президент-Гетьман України є центром виконавчої відповідальності держави, але не здійснює законодавчу або судову владу.

Президент-Гетьман України не може узурпувати владу, зупиняти Верховну Раду України, перебирати її повноваження, підпорядковувати судову владу або створювати органи влади поза Конституцією.

Стаття 2. Зміст посади Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України є єдиною конституційною посадою, що поєднує статус глави держави та статус Верховного Головнокомандувача Сил оборони України.

Президентська складова цієї посади означає представництво України, гарантування Конституції, незалежності, територіальної цілісності, державної мови, прав людини, народовладдя, зовнішньої політики та безперервності державного управління.

Гетьманська складова цієї посади означає найвищу конституційну відповідальність за оборону України, безпеку держави, стратегічне керівництво Силами оборони України, національний спротив і захист України від збройної агресії.

Президент-Гетьман України як Гетьман є Верховним Головнокомандувачем Сил оборони України.

Гетьманська складова посади не створює монархічної, спадкової, військово-диктаторської або позаконституційної влади.

Президент-Гетьман України здійснює повноваження глави держави і Верховного Головнокомандувача виключно на підставі Конституції, у межах Конституції та в інтересах Українського народу.

Професійне військове командування здійснюється Головнокомандувачем Збройних Сил України, Генеральним штабом, командувачами видів і родів військ та іншими військовими посадовими особами відповідно до Конституції і закону.

Головнокомандувач Збройних Сил України та інші посадові особи сектору оборони і безпеки підпорядковуються Президенту-Гетьману України як Верховному Головнокомандувачу Сил оборони України в межах Конституції і законів України.

Стаття 3. Обрання Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Президент-Гетьман України обирається строком на чотири роки.

Одна й та сама особа не може обіймати посаду Президента-Гетьмана України більше двох строків.

Тимчасове виконання повноважень Президента-Гетьмана України після закінчення строку у випадках, прямо передбачених Конституцією, не є новим строком і не вважається переобранням.

Чергові вибори Президента-Гетьмана України не можуть проводитися одночасно з черговими виборами народних депутатів України.

Між днем проведення чергових виборів Президента-Гетьмана України і днем проведення чергових виборів народних депутатів України має бути проміжок не менше дванадцяти місяців.

Порядок первинного розведення виборчих циклів визначається перехідними положеннями цієї Конституції та виборчим законом.

Стаття 4. Вимоги до кандидата на посаду Президента-Гетьмана України

Президентом-Гетьманом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг тридцяти п’яти років, має право голосу, володіє державною мовою, проживає в Україні протягом строку, визначеного законом, і відповідає вимогам Конституції.

Президентом-Гетьманом України може бути лише особа, яка має єдине громадянство України.

Особа, яка має громадянство іншої держави, множинне громадянство, право постійного проживання в іншій державі, статус податкового резидента іншої держави, політичне зобов’язання перед іншою державою або іншу правову залежність, несумісну з найвищою державною посадою України, не може бути Президентом-Гетьманом України.

Особа, яка після досягнення повноліття добровільно набула громадянство держави-агресора або перебувала у правовій, політичній, військовій, фінансовій чи службовій залежності від держави-агресора, не може бути Президентом-Гетьманом України.

Президентом-Гетьманом України не може бути особа, яка:

  1. засуджена за державну зраду, колабораційну діяльність, злочин проти основ національної безпеки, воєнний злочин, злочин проти людяності, терористичний злочин, умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин;
  2. засуджена за корупційний злочин або незаконне збагачення;
  3. брала участь у діяльності окупаційних органів, збройних формувань держави-агресора, органів влади держави-агресора або структур, спрямованих проти незалежності України;
  4. має приховану залежність від держави-агресора, іноземної держави, олігархічної групи, кримінальної організації, іноземної корпорації або зовнішнього центру впливу;
  5. має непогашений конфлікт інтересів, несумісний із виконанням повноважень глави держави і Верховного Головнокомандувача Сил оборони України;
  6. приховала майно, доходи, корпоративні права, бенефіціарні інтереси, рахунки, трасти, фонди, цифрові активи, криптоактиви або інші активи в Україні чи за кордоном;
  7. фінансувалася або підтримувалася під час виборчої кампанії з незаконних, прихованих, іноземних, олігархічних, кримінальних або пов’язаних із державою-агресором джерел;
  8. за станом здоров’я або правовою недієздатністю не здатна виконувати повноваження Президента-Гетьмана України.

Кандидат на посаду Президента-Гетьмана України зобов’язаний до реєстрації подати:

  1. декларацію громадянства і відсутності громадянства іншої держави;
  2. декларацію доброчесності;
  3. декларацію майна, доходів, витрат, корпоративних прав, фінансових зобов’язань, рахунків, цінних паперів, цифрових активів, криптоактивів, трастів, фондів, компаній і бенефіціарних інтересів в Україні та за кордоном;
  4. декларацію конфліктів інтересів;
  5. звіт про джерела фінансування виборчої кампанії;
  6. відомості про членів сім’ї, пов’язаних осіб і структури, через які може здійснюватися прихований вплив;
  7. підтвердження володіння державною мовою;
  8. підтвердження проходження базової конституційної, безпекової та оборонної підготовки кандидата на посаду Президента-Гетьмана України.

Базова конституційна, безпекова та оборонна підготовка кандидата не є політичним фільтром, не може використовуватися для дискримінації або недопуску кандидата, але має забезпечити, що особа, яка претендує на посаду Президента-Гетьмана України, розуміє Конституцію, повноваження глави держави, основи оборони, безпеки, прав людини, народовладдя, міжнародних зобов’язань України та межі власної влади.

Порядок перевірки відповідності кандидата вимогам Конституції визначається виборчим законом, законом про Президента-Гетьмана України, законом про доброчесність публічної влади та законом про національну безпеку.

Рішення про реєстрацію кандидата або відмову в реєстрації може бути оскаржене до суду в прискореному порядку.

Жодна вимога до кандидата не може використовуватися для політичного усунення, дискримінації або недопуску кандидата з підстав, не передбачених Конституцією.

Стаття 5. Присяга Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України вступає на пост після складення присяги Українському народові.

Присяга Президента-Гетьмана України складається на урочистому засіданні Верховної Ради України в присутності представників Конституційного Суду України, судової влади, Сил оборони України, громад, Охоронителів Нації та Українського народу.

Президент-Гетьман України складає таку присягу:

> “Я, [ім’я та прізвище], волею Українського народу обраний Президентом-Гетьманом України, вступаючи на цю найвищу державну і оборонну посаду, урочисто присягаю Українському народові. > > Присягаю бути вірним Україні. > > Присягаю захищати незалежність України, її територіальну цілісність, державний суверенітет, Конституцію України, державну мову, права і свободи людини, гідність кожного громадянина, народовладдя і незнищуване ядро Конституції. > > Присягаю як Президент служити Українському народові, діяти лише в межах Конституції, не узурпувати владу, не підпорядковувати державу приватному, партійному, олігархічному, кримінальному чи зовнішньому інтересу. > > Присягаю як Гетьман і Верховний Головнокомандувач Сил оборони України захищати Україну, її народ, землю, свободу, військо, безпеку і майбутні покоління від будь-якої агресії, окупації, зради, тиранії та внутрішнього руйнування. > > Присягаю не використовувати Сили оборони України, органи безпеки, розвідки, правопорядку чи будь-яку державну силу проти Українського народу, законного народовладдя, політичних опонентів або для продовження власної влади поза Конституцією. > > Присягаю поважати Верховну Раду України як єдиний орган законодавчої влади, судову владу, Конституційний Суд України, громади, Охоронителів Нації та всі конституційні запобіжники, встановлені для захисту свободи і держави. > > Присягаю не допустити державної зради, узурпації влади, знищення української мови, приниження людської гідності, руйнування прав людини, підриву обороноздатності або втрати української державності. > > Присягаю перед Богом, власною совістю, Українським народом, пам’яттю попередніх поколінь і відповідальністю перед майбутніми поколіннями служити Україні чесно, мужньо, мудро і справедливо. > > Слава Україні.”

Відмова обраного Президента-Гетьмана України скласти присягу означає невступ на пост.

Складення присяги з умисним запереченням її змісту, прихованим іноземним зобов’язанням, обманом щодо громадянства, доброчесності або залежності від держави-агресора є підставою для конституційної відповідальності.

Порушення присяги Президента-Гетьмана України є грубим порушенням Конституції і може бути підставою для імпічменту, народного відкликання або надзвичайного дострокового припинення повноважень у порядку, визначеному Конституцією.

Стаття 6. Несумісність посади Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України не може мати іншого представницького мандата, обіймати іншу оплачувану посаду, входити до органів управління підприємств, організацій, фондів, трастів або інших приватних структур, займатися підприємницькою діяльністю чи іншою діяльністю, несумісною з посадою глави держави.

На час здійснення повноважень Президент-Гетьман України зобов’язаний припинити участь у керівних органах політичної партії.

Президент-Гетьман України не може використовувати свою посаду для партійної, приватної, родинної, бізнесової, олігархічної, зовнішньої або іншої непублічної вигоди.

Президент-Гетьман України зобов’язаний дотримуватися вимог фінансової прозорості, доброчесності, конфлікту інтересів і антикорупційного законодавства.

Стаття 7. Основні повноваження Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України:

  1. представляє Україну у міжнародних відносинах;
  2. забезпечує стратегічний курс держави в межах Конституції;
  3. відповідає за безперервність виконавчої влади;
  4. вносить на затвердження Верховної Ради України кандидатуру Прем’єр-міністра України та персональний склад Кабінету Міністрів України;
  5. координує діяльність Кабінету Міністрів України в межах виконавчої відповідальності;
  6. є Верховним Головнокомандувачем Сил оборони України;
  7. здійснює повноваження у сфері оборони, безпеки і спротиву відповідно до Конституції і закону;
  8. підписує закони, ухвалені Верховною Радою України;
  9. має право вето щодо закону з обов’язковим поверненням закону до Верховної Ради України з мотивованими пропозиціями;
  10. призначає або вносить кандидатури на державні посади у випадках, визначених Конституцією;
  11. забезпечує виконання міжнародних зобов’язань України;
  12. здійснює інші повноваження, прямо визначені Конституцією.

Повноваження Президента-Гетьмана України не можуть тлумачитися розширено для перебрання законодавчої, судової, місцевої, народної або надзвичайної влади.

Стаття 8. Формування Кабінету Міністрів України

Президент-Гетьман України вносить на затвердження Верховної Ради України кандидатуру Прем’єр-міністра України та персональний склад Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України набуває повноважень після затвердження Верховною Радою України більшістю від її конституційного складу.

Президент-Гетьман України не має права одноосібно надати Кабінету Міністрів України повноваження без затвердження Верховною Радою України.

Верховна Рада України не має права самостійно формувати Кабінет Міністрів України або розподіляти урядові посади між фракціями, партіями, депутатськими групами чи політичними союзами.

Порядок внесення, розгляду, затвердження, повторного подання та забезпечення безперервності виконавчої влади визначається Конституцією і законом про Кабінет Міністрів України.

Стаття 9. Відносини Президента-Гетьмана України з Кабінетом Міністрів України

Кабінет Міністрів України є відповідальним перед Президентом-Гетьманом України за здійснення виконавчої політики держави.

Кабінет Міністрів України є підконтрольним і підзвітним Верховній Раді України в межах, визначених Конституцією.

Президент-Гетьман України має право вимагати звіту Прем’єр-міністра України, міністрів та інших посадових осіб виконавчої влади з питань виконання державної політики, оборони, безпеки, бюджету, прав людини, відновлення, міжнародних зобов’язань та інших питань публічного інтересу.

Президент-Гетьман України не може використовувати Кабінет Міністрів України як особисту, партійну, родинну, бізнесову або олігархічну вертикаль.

Президент-Гетьман України не може наказувати Кабінету Міністрів України порушувати Конституцію, закони, права людини, бюджетну дисципліну, рішення судів або контрольні повноваження Верховної Ради України.

Стаття 10. Кадрові повноваження Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України здійснює кадрові повноваження лише у випадках і порядку, визначених Конституцією.

Кандидатури на ключові державні посади, що впливають на оборону, безпеку, правопорядок, антикорупційну систему, державні фінанси, дипломатичне представництво, критичну інфраструктуру або конституційний лад, підлягають перевірці доброчесності, професійності, незалежності та відсутності конфлікту інтересів.

Призначення на посади, щодо яких Конституція передбачає участь Верховної Ради України, здійснюється лише після відповідного затвердження, погодження або процедури парламентського контролю.

Президент-Гетьман України не може призначати на державні посади осіб, які мають приховану залежність від держави-агресора, іноземної держави, олігархічної групи, кримінальної структури або зовнішнього центру впливу.

Стаття 11. Президент-Гетьман України як Верховний Головнокомандувач Сил оборони України

Президент-Гетьман України є Верховним Головнокомандувачем Сил оборони України.

Сили оборони України включають Збройні Сили України, інші військові формування, органи безпеки, розвідки, контррозвідки, прикордонної охорони, Національну гвардію та інші органи і служби, які відповідно до закону беруть участь в обороні України, захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, конституційного ладу і національного спротиву.

Президент-Гетьман України здійснює верховне стратегічне керівництво Силами оборони України, забезпечує єдність оборонної політики, координацію сектору безпеки і оборони, готовність держави до спротиву, міжнародну оборонну взаємодію та захист України від збройної агресії.

Президент-Гетьман України не підміняє професійне військове командування у поточному оперативному управлінні військами, якщо інше прямо не передбачено Конституцією і законом у випадках воєнного стану.

Професійне військове командування здійснюють Головнокомандувач Збройних Сил України, Генеральний штаб, командувачі видів і родів військ, командувачі операцій та інші військові посадові особи відповідно до Конституції, закону, військової доктрини і рішень Президента-Гетьмана України як Верховного Головнокомандувача.

Усі органи сектору оборони і безпеки, визначені законом, діють у системі конституційної підпорядкованості Президенту-Гетьману України як Верховному Головнокомандувачу Сил оборони України, Кабінету Міністрів України у межах його виконавчих повноважень та Верховній Раді України у межах парламентського контролю.

Президент-Гетьман України не має права використовувати Сили оборони України, органи безпеки, розвідки, контррозвідки, правопорядку або інші силові органи для узурпації влади, зупинення Верховної Ради України, підпорядкування судів, переслідування політичних опонентів, придушення законного народовладдя, захисту приватних, партійних, олігархічних або зовнішніх інтересів.

Сектор оборони і безпеки України підлягає демократичному цивільному контролю в порядку, визначеному Конституцією і законом.

Стаття 12. Воєнний стан

Воєнний стан в Україні або в окремих її місцевостях запроваджується і продовжується виключно законом Верховної Ради України.

Президент-Гетьман України має право внести до Верховної Ради України подання про запровадження або продовження воєнного стану у зв’язку з реальним веденням бойових дій проти України, збройною агресією або безпосередньою потребою оборони держави.

Закон про запровадження або продовження воєнного стану має визначати підстави, територію дії, строк, межі тимчасових обмежень, органи відповідальності, парламентський контроль і гарантії прав людини.

Воєнний стан не може бути запроваджений або продовжений лише з підстав політичної нестабільності, загальної зовнішньої загрози, внутрішньої політичної боротьби, непопулярності влади, економічної кризи або для уникнення виборів.

Воєнний стан не скасовує Конституцію, не зупиняє Верховну Раду України, не припиняє судову владу, не скасовує народовладдя і не дає Президенту-Гетьману України права діяти поза межами Конституції.

Стаття 13. Тимчасове виконання повноважень Президента-Гетьмана України під час воєнного стану

Президент-Гетьман України виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента-Гетьмана України.

Чергові вибори Президента-Гетьмана України не проводяться під час дії воєнного стану, запровадженого законом Верховної Ради України у зв’язку з реальним веденням бойових дій проти України.

Окупація частини території України, зовнішня загроза, політична нестабільність, безпекова напруга або інші обставини самі по собі не є достатньою підставою для непроведення виборів Президента-Гетьмана України, якщо на території України можливо забезпечити вільне, загальне, рівне, таємне і безпечне волевиявлення громадян.

Якщо строк повноважень Президента-Гетьмана України закінчується під час дії воєнного стану, запровадженого законом Верховної Ради України у зв’язку з реальним веденням бойових дій, Верховна Рада України у законі про запровадження або продовження воєнного стану окремо підтверджує тимчасове виконання Президентом-Гетьманом України повноважень до вступу на пост новообраного Президента-Гетьмана України.

Таке підтвердження не є продовженням строку повноважень Президента-Гетьмана України, не є новим строком, не є переобранням і не може бути використане для обходу конституційних обмежень щодо перебування на посаді.

Тимчасове виконання повноважень Президента-Гетьмана України під час воєнного стану допускається лише для забезпечення безперервності державного управління, оборони, зовнішньої політики, виконавчої влади, міжнародного представництва України та захисту конституційного ладу.

Кожен закон про продовження воєнного стану, ухвалений після закінчення строку повноважень Президента-Гетьмана України, має містити окрему норму про підтвердження або непідтвердження тимчасового виконання Президентом-Гетьманом України повноважень на відповідний період.

Верховна Рада України під час такого тимчасового виконання повноважень не рідше одного разу на дев’яносто днів заслуховує звіт Президента-Гетьмана України, Кабінету Міністрів України, Центральної виборчої комісії та органів безпеки щодо причин неможливості проведення виборів і стану підготовки до їх проведення після припинення воєнного стану.

Під час тимчасового виконання повноважень Президент-Гетьман України не має права ініціювати зміну Конституції щодо власного статусу, строку повноважень, порядку обрання, розширення своїх повноважень або звуження повноважень Верховної Ради України, судової влади, народовладдя, Конституційного Суду України чи Охоронителів Нації.

Під час тимчасового виконання повноважень Президент-Гетьман України не має права використовувати воєнний стан для узурпації влади, зупинення діяльності Верховної Ради України, обмеження парламентського контролю, підпорядкування судової влади, переслідування політичних опонентів, обмеження народовладдя або продовження власної влади поза межами Конституції.

Після припинення воєнного стану чергові або позачергові вибори Президента-Гетьмана України мають бути призначені і проведені у строк, визначений законом, але не пізніше ста вісімдесяти календарних днів з дня припинення воєнного стану.

Умисне затягування призначення або проведення виборів Президента-Гетьмана України після припинення воєнного стану є грубим порушенням Конституції.

У разі зловживання тимчасовим виконанням повноважень Президентом-Гетьманом України застосовуються механізми конституційної відповідальності, включно з надзвичайним достроковим припиненням його повноважень Верховною Радою України у порядку, визначеному Конституцією.

Стаття 14. Зовнішня політика і міжнародне представництво

Президент-Гетьман України представляє Україну в міжнародних відносинах.

Президент-Гетьман України здійснює стратегічне керівництво зовнішньою політикою держави в межах Конституції, законів України та національного інтересу.

Міжнародні договори, що стосуються суверенітету, території, безпеки, оборони, державного боргу, стратегічних ресурсів, прав людини, громадянства або довгострокових зобов’язань України, підлягають затвердженню Верховною Радою України.

Президент-Гетьман України не має права укладати міжнародні домовленості, які порушують незалежність України, територіальну цілісність, державну мову, права громадян, незнищуване ядро Конституції або передають суверенні повноваження України без конституційної процедури.

Стаття 15. Акти Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України видає укази, розпорядження та інші акти в межах Конституції і законів України.

Акти Президента-Гетьмана України є обов’язковими до виконання на території України, якщо вони видані в межах його конституційних повноважень.

Акти Президента-Гетьмана України не можуть мати силу закону, змінювати закон, скасовувати закон, зупиняти дію закону або встановлювати відповідальність, не передбачену законом.

Акт Президента-Гетьмана України, що суперечить Конституції або закону, може бути оскаржений до суду або Конституційного Суду України у порядку, визначеному Конституцією і законом.

Виконання явно неконституційного або злочинного наказу Президента-Гетьмана України не звільняє виконавця від відповідальності.

Стаття 16. Вето Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України має право повернути закон, ухвалений Верховною Радою України, зі своїми мотивованими пропозиціями для повторного розгляду.

Вето Президента-Гетьмана України не може використовуватися для блокування законів, необхідних для виконання Конституції, захисту прав людини, оборони держави, функціонування Верховної Ради України, судової влади, народовладдя або антикорупційної системи.

Верховна Рада України має право подолати вето Президента-Гетьмана України у порядку, визначеному Конституцією.

Закон, повторно ухвалений Верховною Радою України після подолання вето, підлягає підписанню і офіційному оприлюдненню у строк, визначений Конституцією.

У разі відмови Президента-Гетьмана України підписати такий закон він офіційно оприлюднюється в порядку, визначеному Конституцією і законом.

Стаття 17. Щорічне послання і звітність Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України щороку звертається до Верховної Ради України та Українського народу з посланням про стан держави, виконання Конституції, оборону, безпеку, зовнішню політику, стан виконавчої влади, права людини, доброчесність влади, відновлення, майбутні покоління та стратегічні виклики.

Верховна Рада України має право заслуховувати Президента-Гетьмана України з питань, що становлять особливе державне значення.

Під час воєнного стану, надзвичайної ситуації або тимчасового виконання повноважень після закінчення строку Президент-Гетьман України звітує перед Верховною Радою України частіше, у порядку, визначеному Конституцією і законом.

Звітність Президента-Гетьмана України не може підміняти його політичну відповідальність перед Українським народом.

Стаття 18. Межі влади Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України не має права:

  1. зупиняти діяльність Верховної Ради України;
  2. перебирати законодавчу владу;
  3. видавати акти, що мають силу закону;
  4. підпорядковувати судову владу;
  5. створювати надзвичайні органи влади поза Конституцією;
  6. використовувати Сили оборони, органи безпеки або правопорядку проти Українського народу, політичних опонентів, журналістів, громадських об’єднань або законного народовладдя;
  7. використовувати воєнний або надзвичайний стан для продовження власної влади поза Конституцією;
  8. звужувати незнищуване ядро Конституції;
  9. обмежувати державну мову, незалежність України, територіальну цілісність або права людини поза межами Конституції;
  10. перешкоджати роботі Конституційного Суду України, судів, Верховної Ради України, Охоронителів Нації або органів народовладдя.

Будь-яка дія Президента-Гетьмана України, спрямована на узурпацію влади, є грубим порушенням Конституції.

Стаття 19. Припинення повноважень Президента-Гетьмана України

Повноваження Президента-Гетьмана України припиняються у разі:

  1. закінчення строку повноважень і вступу на пост новообраного Президента-Гетьмана України;
  2. добровільної відставки;
  3. неможливості виконувати повноваження за станом здоров’я;
  4. смерті;
  5. усунення з посади в порядку імпічменту;
  6. відкликання Українським народом у випадках, визначених Конституцією;
  7. надзвичайного дострокового припинення повноважень Верховною Радою України у виняткових випадках, визначених Конституцією.

Порядок встановлення підстав припинення повноважень Президента-Гетьмана України визначається Конституцією і законом.

Стаття 20. Відставка Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України має право подати добровільну відставку.

Відставка Президента-Гетьмана України набуває чинності після публічного оголошення ним заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України або після офіційного подання письмової заяви у порядку, визначеному законом.

Відставка Президента-Гетьмана України не може бути відкликана після набрання нею чинності.

Стаття 21. Неможливість виконувати повноваження за станом здоров’я

Неможливість Президента-Гетьмана України виконувати повноваження за станом здоров’я встановлюється у порядку, визначеному Конституцією і законом.

Таке рішення має ґрунтуватися на медичному висновку, висновку Конституційного Суду України щодо дотримання процедури та рішенні Верховної Ради України, ухваленому кваліфікованою більшістю, визначеною Конституцією.

Процедура встановлення неможливості виконувати повноваження за станом здоров’я не може використовуватися як інструмент політичного усунення Президента-Гетьмана України.

Стаття 22. Імпічмент Президента-Гетьмана України

Президент-Гетьман України може бути усунутий з посади в порядку імпічменту у разі вчинення державної зради, тяжкого злочину, грубого порушення Конституції або інших діянь, прямо визначених Конституцією.

Процедура імпічменту має гарантувати незалежне розслідування, право Президента-Гетьмана України на захист, відкритість процедури, висновок Конституційного Суду України щодо дотримання процедури та остаточне рішення Верховної Ради України кваліфікованою більшістю, визначеною Конституцією.

Імпічмент не може використовуватися як звичайний механізм політичної недовіри.

Порядок імпічменту визначається Конституцією і спеціальним законом.

Стаття 23. Надзвичайне дострокове припинення повноважень Президента-Гетьмана України Верховною Радою України

Верховна Рада України має право ухвалити рішення про дострокове припинення повноважень Президента-Гетьмана України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу у виняткових випадках, коли дії або бездіяльність Президента-Гетьмана України створюють пряму загрозу незалежності України, територіальній цілісності, конституційному ладу, незнищуваному ядру Конституції, правам людини або безперервності діяльності Верховної Ради України.

Підставами для такого рішення можуть бути державна зрада, узурпація влади, спроба зупинити або підпорядкувати Верховну Раду України, незаконна передача законодавчої влади іншому органу, відмова виконувати рішення Конституційного Суду України, грубе порушення Конституції, використання воєнного або надзвичайного стану для утримання влади або інші дії, що становлять пряму загрозу державі.

Рішення Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень Президента-Гетьмана України має бути публічно мотивованим і може бути ухвалене лише після висновку Конституційного Суду України щодо дотримання процедури та наявності конституційних підстав.

Таке рішення не може бути ухвалене з підстав політичної незгоди, конфлікту між Президентом-Гетьманом України і Верховною Радою України, непопулярності політичного курсу або зміни парламентської більшості.

Після дострокового припинення повноважень Президента-Гетьмана України виконання його обов’язків переходить до посадової особи, визначеної Конституцією, а позачергові вибори Президента-Гетьмана України призначаються у строк, визначений Конституцією і законом.

Якщо безпекові умови дозволяють, рішення Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень Президента-Гетьмана України підлягає підтвердженню швидким загальнонаціональним референдумом у порядку, визначеному Конституцією і спеціальним законом про народовладдя.

Стаття 24. Тимчасове виконання обов’язків Президента-Гетьмана України

У разі дострокового припинення повноважень Президента-Гетьмана України виконання його обов’язків переходить до Голови Верховної Ради України, якщо інше не встановлено Конституцією для особливих випадків.

Особа, яка тимчасово виконує обов’язки Президента-Гетьмана України, не набуває статусу обраного Президента-Гетьмана України.

Тимчасовий виконувач обов’язків Президента-Гетьмана України забезпечує безперервність державного управління, оборони, міжнародного представництва і виконавчої влади до вступу на пост новообраного Президента-Гетьмана України.

Тимчасовий виконувач обов’язків Президента-Гетьмана України не має права ініціювати зміну Конституції, змінювати модель влади, призначати референдум щодо зміни Конституції, розпускати Верховну Раду України, розширювати свої повноваження або ухвалювати стратегічні кадрові й довгострокові рішення, крім випадків невідкладної оборони, безпеки або запобігання істотній шкоді державі.

Позачергові вибори Президента-Гетьмана України проводяться у строк, визначений Конституцією і законом.

Стаття 25. Наслідки припинення повноважень Президента-Гетьмана України для Кабінету Міністрів України

Дострокове припинення повноважень Президента-Гетьмана України має наслідком відставку Кабінету Міністрів України, сформованого в системі його виконавчої відповідальності.

Кабінет Міністрів України, повноваження якого припинені у зв’язку з достроковим припиненням повноважень Президента-Гетьмана України, продовжує виконувати обов’язки в режимі тимчасового уряду до затвердження нового складу Кабінету Міністрів України.

Тимчасовий уряд не має права ухвалювати стратегічні кадрові, бюджетні, боргові, приватизаційні, ресурсні або інші довгострокові рішення, крім випадків невідкладної оборони, безпеки, надзвичайної ситуації або запобігання істотній шкоді державі.

Після вступу на пост нового Президента-Гетьмана України він зобов’язаний у строк, визначений Конституцією і законом, внести на затвердження Верховної Ради України нову кандидатуру Прем’єр-міністра України та новий персональний склад Кабінету Міністрів України.

Стаття 26. Відповідальність Президента-Гетьмана України перед Українським народом

Президент-Гетьман України несе політичну, конституційну і юридичну відповідальність перед Українським народом.

Президент-Гетьман України не має недоторканності від відповідальності за державну зраду, узурпацію влади, тяжкий злочин, корупційний злочин, злочин проти прав людини, фінансування агресії, співпрацю з державою-агресором або інші злочини, визначені законом.

Після припинення повноважень Президент-Гетьман України може бути притягнутий до юридичної відповідальності за дії, вчинені під час перебування на посаді, у порядку, визначеному законом.

Незаконні активи, отримані Президентом-Гетьманом України, членами його родини, пов’язаними особами, номінальними власниками або підконтрольними структурами внаслідок корупції, зловживання владою або державної зради, підлягають арешту, поверненню і конфіскації за рішенням суду.

Стаття 27. Захист інституту Президента-Гетьмана України від зовнішнього і приватного впливу

Президент-Гетьман України не може перебувати під прихованим впливом держави-агресора, іноземної держави, міжнародної приватної групи, олігархічного центру, кримінальної організації, корпорації, фінансової структури або іншого суб’єкта, що діє всупереч національному інтересу України.

Фінансування виборчої кампанії Президента-Гетьмана України має бути відкритим, законним, перевірюваним і доступним для громадського контролю.

Приховане фінансування кампанії, підставне фінансування, фінансування через іноземні структури, державу-агресора, пов’язаних осіб, номінальних донорів або незаконні активи забороняється.

Порушення вимог фінансової прозорості і доброчесності кандидатом або Президентом-Гетьманом України тягне відповідальність, визначену Конституцією і законом.

Стаття 28. Взаємодія Президента-Гетьмана України з народовладдям

Президент-Гетьман України зобов’язаний поважати форми народовладдя, передбачені Конституцією.

Президент-Гетьман України не має права блокувати народні ініціативи, народне вето, референдуми, народні конституційні звернення або інші форми прямої участі громадян, якщо вони здійснюються відповідно до Конституції.

Президент-Гетьман України має право звертатися до Українського народу з питань особливого державного значення у формах, визначених Конституцією і законом.

Звернення Президента-Гетьмана України до народу не може підміняти конституційну процедуру, рішення Верховної Ради України, судовий контроль або обов’язкові гарантії прав людини.

Стаття 29. Спеціальне законодавство про Президента-Гетьмана України

Статус Президента-Гетьмана України, порядок виборів, вимоги до кандидатів, фінансування виборчої кампанії, присяга, несумісність, доброчесність, кадрові повноваження, взаємодія з Кабінетом Міністрів України, оборонні повноваження, зовнішня політика, акти Президента-Гетьмана України, порядок вето, звітність, тимчасове виконання повноважень під час воєнного стану, дострокове припинення повноважень, імпічмент, надзвичайне припинення повноважень, тимчасове виконання обов’язків і відповідальність визначаються Конституцією та законом про Президента-Гетьмана України.

Закон про Президента-Гетьмана України має бути ухвалений або приведений у відповідність до цієї Конституції у строки, передбачені перехідними положеннями цієї Конституції.

Пояснення для громадян

Цей розділ створює новий інститут Президента-Гетьмана України. Це не звичайний президент у старій моделі і не гетьман у значенні необмеженої влади. Це єдина конституційна посада, яка поєднує главу держави і Верховного Головнокомандувача Сил оборони України.

Президентська частина цієї посади означає представництво України, гарантування Конституції, прав людини, державної мови, зовнішньої політики і безперервності державного управління. Гетьманська частина означає найвищу відповідальність за оборону, безпеку, Сили оборони України, національний спротив і захист держави від агресії.

Президент-Гетьман України пропонує Прем’єр-міністра України і склад Кабінету Міністрів України, але уряд починає працювати тільки після затвердження Верховною Радою України. Це означає, що Президент-Гетьман не може одноосібно створити уряд, а Верховна Рада не може перетворити уряд на результат коаліційного торгу.

Вимоги до Президента-Гетьмана України є високими. Він має бути громадянином України з єдиним громадянством, не мати громадянства іншої держави, прихованих іноземних зобов’язань, залежності від держави-агресора, олігархічних груп, кримінальних структур або зовнішніх центрів впливу. Кандидат має повністю декларувати майно, активи, конфлікти інтересів, джерела фінансування кампанії та пройти базову конституційну, безпекову й оборонну підготовку.

Присяга Президента-Гетьмана України встановлюється безпосередньо Конституцією. Це не формальність, а конституційний обов’язок служіння Українському народові. Порушення присяги може бути підставою для конституційної відповідальності.

Президент-Гетьман України є Верховним Головнокомандувачем Сил оборони України, але він не замінює професійне військове командування. Головнокомандувач Збройних Сил України, Генеральний штаб і командувачі військ здійснюють професійне оперативне командування відповідно до закону. Президент-Гетьман забезпечує верховне стратегічне керівництво, єдність оборонної політики і конституційну відповідальність за безпеку держави.

Воєнний стан може бути запроваджений і продовжений лише законом Верховної Ради України. Вибори Президента-Гетьмана не проводяться лише тоді, коли діє воєнний стан, запроваджений у зв’язку з реальним веденням бойових дій. Окупація частини території або загальна загроза самі по собі не можуть бути підставою для безстрокового непроведення виборів.

Якщо строк Президента-Гетьмана закінчився під час такого воєнного стану, він не отримує нового строку. Верховна Рада лише підтверджує його тимчасове виконання повноважень у законі про воєнний стан або його продовження. Кожне таке підтвердження є парламентським контролем, а не автоматичним продовженням влади.

Головна ідея розділу: Україна має отримати сильний центр виконавчої і оборонної відповідальності, але цей центр має бути жорстко обмежений Конституцією, парламентом, судами, народом і спеціальними антикризовими запобіжниками.

Аналітика змінВідкрити

Порівняння запропонованої редакції VKUA з чинною Конституцією України: що змінюється, навіщо, які ризики виникають і які запобіжники потрібні.

Аналітика змін: Розділ IX. Президент-Гетьман України

Які положення чинної Конституції стосуються цієї теми

Цій темі відповідають положення чинної Конституції України про Президента України як главу держави, гаранта державного суверенітету і територіальної цілісності, порядок обрання Президента, строк повноважень, вимоги до кандидата, присягу, несумісність, повноваження у сфері оборони, зовнішньої політики, підписання законів, право вето, призначення посадових осіб, імпічмент і припинення повноважень.

Чинна Конституція визначає Президента України як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Запропонована редакція розширює й уточнює цю конструкцію: Президент-Гетьман України є главою держави і Верховним Головнокомандувачем Сил оборони України, тобто найвищою конституційною посадовою особою у сфері оборони, безпеки і національного спротиву.

Що пропонує редакція Конституції

Редакція створює новий інститут Президента-Гетьмана України. Це єдина конституційна посада, що поєднує главу держави і Верховного Головнокомандувача Сил оборони України.

Президентська складова означає представництво держави, гарантування Конституції, прав людини, державної мови, незалежності, територіальної цілісності, зовнішньої політики та безперервності державного управління.

Гетьманська складова означає найвищу конституційну відповідальність за оборону України, безпеку держави, стратегічне керівництво Силами оборони України, національний спротив і захист держави від агресії.

Президент-Гетьман України вносить на затвердження Верховної Ради України кандидатуру Прем’єр-міністра України та персональний склад Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України набуває повноважень лише після затвердження Верховною Радою України.

Редакція також встановлює жорсткі вимоги до кандидата на посаду Президента-Гетьмана України, повний текст присяги, розмежування між Президентом-Гетьманом як Верховним Головнокомандувачем і професійним Головнокомандувачем Збройних Сил України, парламентський порядок запровадження воєнного стану, тимчасове виконання повноважень під час воєнного стану та кілька механізмів дострокового припинення повноважень.

Ключова зміна

Ключова зміна полягає у створенні президентсько-гетьманської моделі виконавчої й оборонної відповідальності. Президент-Гетьман України є сильним центром відповідальності, але не отримує права одноосібної влади. Він пропонує уряд, але уряд затверджує Верховна Рада. Він є Верховним Головнокомандувачем Сил оборони України, але не може використовувати силовий сектор як особисту вертикаль. Він може виконувати повноваження після закінчення строку під час реального воєнного стану, але тільки як тимчасовий конституційний мандат, підтверджений Верховною Радою.

Що посилено

  • Посилено статус глави держави як центру виконавчої відповідальності.
  • Посилено оборонну складову інституту Президента через поняття Гетьмана.
  • Посилено статус Президента-Гетьмана як Верховного Головнокомандувача Сил оборони України.
  • Посилено вимоги до кандидата на посаду Президента-Гетьмана України.
  • Посилено заборону множинного громадянства, іноземної залежності, зв’язків із державою-агресором, олігархічним або кримінальним впливом.
  • Посилено фінансову прозорість кандидата і Президента-Гетьмана.
  • Посилено значення присяги як конституційного обов’язку.
  • Посилено розмежування між верховним стратегічним керівництвом і професійним військовим командуванням.
  • Посилено парламентський контроль над воєнним станом.
  • Посилено запобіжники проти використання війни для продовження влади.
  • Посилено механізми відповідальності Президента-Гетьмана.
  • Посилено зв’язок між припиненням повноважень Президента-Гетьмана і відставкою уряду, сформованого в системі його виконавчої відповідальності.

Що додано нового

  • Назву і зміст посади “Президент-Гетьман України”.
  • Визначення Президента-Гетьмана як глави держави і Верховного Головнокомандувача Сил оборони України.
  • Пояснення президентської і гетьманської складових посади.
  • Визначення Сил оборони України як ширшої системи, ніж лише Збройні Сили України.
  • Розмежування між Президентом-Гетьманом як Верховним Головнокомандувачем і професійним Головнокомандувачем Збройних Сил України.
  • Жорсткі вимоги до кандидата на посаду Президента-Гетьмана України.
  • Заборону множинного громадянства, іноземної правової залежності, прихованих активів і зв’язків із державою-агресором.
  • Обов’язок кандидата подати декларацію громадянства, доброчесності, майна, конфліктів інтересів і джерел фінансування кампанії.
  • Обов’язок кандидата пройти базову конституційну, безпекову та оборонну підготовку.
  • Повний текст присяги Президента-Гетьмана України.
  • Пряме правило, що порушення присяги є грубим порушенням Конституції.
  • Правило, що воєнний стан запроваджується і продовжується виключно законом Верховної Ради України.
  • Правило, що окупація частини території сама по собі не є підставою для непроведення президентських виборів.
  • Правило, що підставою для непроведення виборів є тільки реальні бойові дії і воєнний стан, запроваджений законом Верховної Ради.
  • Тимчасове виконання повноважень Президента-Гетьмана під час воєнного стану як не новий строк.
  • Обов’язок Верховної Ради окремо підтверджувати тимчасове виконання повноважень у законі про запровадження або продовження воєнного стану.
  • Заборону Президенту-Гетьману змінювати Конституцію щодо власного статусу під час тимчасового виконання повноважень.
  • Надзвичайне дострокове припинення повноважень Президента-Гетьмана Верховною Радою трьома четвертими голосів за наявності висновку Конституційного Суду України.
  • Наслідок дострокового припинення повноважень Президента-Гетьмана для Кабінету Міністрів України — відставка уряду і режим тимчасового уряду.

Чому це потрібно

Це потрібно для того, щоб створити сильний, відповідальний і водночас обмежений інститут глави держави. Україна потребує сильного центру виконавчої й оборонної відповідальності, особливо в умовах війни, відновлення, зовнішньої загрози і державного будівництва. Але така сила має бути врівноважена Конституцією, Верховною Радою, судами, народовладдям, Конституційним Судом, Охоронителями Нації та спеціальними механізмами відповідальності.

Назва “Президент-Гетьман” потрібна не як символічна прикраса, а як точне конституційне означення: Президент є главою держави, а Гетьман є Верховним Головнокомандувачем Сил оборони України. Разом це єдина посада, яка відповідає за державний курс, виконавчу владу, оборону і безпеку, але не має права узурпувати владу.

Можливі ризики

  • Ризик надмірної концентрації влади в руках Президента-Гетьмана.
  • Ризик перетворення гетьманської складової на виправдання військово-політичної вертикалі.
  • Ризик використання Сил оборони або силових органів проти політичних опонентів чи громадян.
  • Ризик формального парламентського затвердження уряду без реального контролю.
  • Ризик блокування уряду Верховною Радою.
  • Ризик зловживання воєнним станом для продовження влади.
  • Ризик перетворення тимчасового виконання повноважень після закінчення строку на фактичне безстрокове правління.
  • Ризик політичного використання вимог до кандидата для недопуску небажаних кандидатів.
  • Ризик зловживання процедурою надзвичайного припинення повноважень Президента-Гетьмана.
  • Ризик політичного тиску на Конституційний Суд України у кризових ситуаціях.

Запобіжники

  • Президент-Гетьман не може видавати акти, що мають силу закону.
  • Президент-Гетьман не може зупиняти Верховну Раду України.
  • Президент-Гетьман не може підпорядковувати судову владу.
  • Президент-Гетьман не може одноосібно надати уряду повноваження без затвердження Верховною Радою.
  • Верховна Рада затверджує Кабінет Міністрів України.
  • Воєнний стан запроваджується і продовжується виключно законом Верховної Ради України.
  • Підставою для непроведення президентських виборів є лише реальне ведення бойових дій і воєнний стан.
  • Окупація частини території сама по собі не зупиняє вибори.
  • Тимчасове виконання повноважень після завершення строку не є новим строком і не є переобранням.
  • Верховна Рада окремо підтверджує тимчасове виконання повноважень у законі про воєнний стан або його продовження.
  • Президент-Гетьман під час тимчасового виконання повноважень не може ініціювати зміни Конституції щодо власного статусу.
  • Президент-Гетьман не може використовувати силовий сектор для узурпації влади.
  • Вимоги до кандидата мають бути перевірюваними і оскаржуваними в суді.
  • Відмова в реєстрації кандидата може бути оскаржена в прискореному судовому порядку.
  • Надзвичайне припинення повноважень Президента-Гетьмана потребує трьох четвертих голосів Верховної Ради.
  • Таке рішення потребує висновку Конституційного Суду України.
  • Таке рішення не може ухвалюватися через політичну незгоду або непопулярність Президента-Гетьмана.
  • Якщо безпекові умови дозволяють, надзвичайне припинення повноважень може підтверджуватися швидким загальнонаціональним референдумом.

Зв’язок з іншими розділами

  • Розділ I — Президент-Гетьман діє в межах основ української державності, незалежності, територіальної цілісності, державної мови і незнищуваного ядра.
  • Розділ II — Президент-Гетьман є гарантом прав людини і не може звужувати людську гідність.
  • Розділ III — Президент-Гетьман захищає українську національну самобутність, мову, культуру і пам’ять.
  • Розділ IV — Президент-Гетьман зобов’язаний поважати народовладдя і не може блокувати підтверджені народні ініціативи.
  • Розділ V — цифрові механізми виборів і народовладдя мають застосовуватися до президентських виборів з особливими гарантіями безпеки.
  • Розділ VII — строки, вибори, відкликання і відповідальність Президента-Гетьмана мають бути узгоджені з загальною виборчою системою.
  • Розділ VIII — Верховна Рада затверджує уряд, контролює виконавчу владу і має надзвичайний запобіжник проти узурпації Президента-Гетьмана.
  • Розділ X — Кабінет Міністрів формується в системі виконавчої відповідальності Президента-Гетьмана, але затверджується Верховною Радою.
  • Розділ XI — воєнний стан, оборона і спротив мають бути узгоджені зі статусом Президента-Гетьмана як Верховного Головнокомандувача Сил оборони.
  • Розділ XII — Охоронителі Нації є надзвичайним запобіжником проти руйнування Конституції і узурпації.
  • Розділ XIII — Конституційний Суд перевіряє процедури імпічменту, надзвичайного припинення повноважень і відповідність актів Президента-Гетьмана Конституції.
  • Розділ XV — антикорупційні вимоги до Президента-Гетьмана мають бути узгоджені із загальною системою доброчесності.
  • Розділ XXI — громадянство, множинне громадянство й українці світу мають бути узгоджені з жорсткими вимогами до Президента-Гетьмана.
  • Розділ XXIII — Президент-Гетьман не може руйнувати незнищуване ядро Конституції.
  • Розділ XXIV — має визначити перехідний порядок запуску інституту Президента-Гетьмана, розведення виборчих циклів і ухвалення спеціального закону.
ОбговоренняВідкрити

Питання для громадського обговорення

  • Чи правильна назва “Президент-Гетьман України” для нової конституційної моделі?
  • Чи правильно визначити, що Президент-Гетьман України поєднує статус глави держави і Верховного Головнокомандувача Сил оборони України?
  • Чи достатньо чітко відмежовано гетьманську складову від ризику одноосібної влади?
  • Чи правильно, що Гетьман є не декоративною назвою, а найвищою конституційною посадою у сфері оборони і безпеки?
  • Чи правильно відмежувати Президента-Гетьмана як Верховного Головнокомандувача від професійного Головнокомандувача Збройних Сил України?
  • Чи правильно визначити Президента-Гетьмана України як центр виконавчої відповідальності держави?
  • Чи має Президент-Гетьман України пропонувати Прем’єр-міністра і склад Кабінету Міністрів України?
  • Чи правильно, що уряд набуває повноважень лише після затвердження Верховною Радою України?
  • Чи достатній строк повноважень Президента-Гетьмана України — чотири роки?
  • Чи правильно обмежити перебування на посаді двома строками?
  • Чи достатні вимоги до кандидата на посаду Президента-Гетьмана України?
  • Чи потрібно заборонити кандидатові мати не лише інше громадянство, а й право постійного проживання, податкову резидентність або іншу правову залежність від іншої держави?
  • Чи правильним є обов’язок кандидата пройти базову конституційну, безпекову та оборонну підготовку?
  • Чи не може така підготовка стати політичним фільтром, і які запобіжники потрібні?
  • Чи достатньо повною є присяга Президента-Гетьмана України?
  • Чи має порушення присяги бути окремою підставою для конституційної відповідальності?
  • Чи правильно, що воєнний стан запроваджується і продовжується виключно законом Верховної Ради України?
  • Чи має Президент-Гетьман лише право подання щодо воєнного стану, а остаточне рішення залишатися за Верховною Радою?
  • Чи правильно, що підставою для непроведення виборів є лише реальне ведення бойових дій і воєнний стан?
  • Чи правильно виключити окупацію частини території як самостійну підставу для непроведення виборів?
  • Чи достатньо норми про обов’язкове підтвердження тимчасових повноважень Президента-Гетьмана в законі про продовження воєнного стану?
  • Чи потрібно робити таке підтвердження кожні дев’яносто днів?
  • Чи достатньо ста вісімдесяти днів після припинення воєнного стану для проведення виборів?
  • Які повноваження Президент-Гетьман не повинен мати під час тимчасового виконання повноважень після закінчення строку?
  • Чи правильно, що Президент-Гетьман не може ініціювати зміну Конституції щодо власного статусу під час тимчасового виконання повноважень?
  • Чи має Голова Верховної Ради України тимчасово виконувати обов’язки Президента-Гетьмана у разі дострокового припинення його повноважень?
  • Які повноваження тимчасового виконувача обов’язків Президента-Гетьмана мають бути обмежені?
  • Чи правильно, що дострокове припинення повноважень Президента-Гетьмана тягне відставку Кабінету Міністрів України?
  • Чи має уряд після припинення повноважень Президента-Гетьмана працювати лише як тимчасовий уряд?
  • Чи правильно дати Верховній Раді право трьома четвертими голосів достроково припинити повноваження Президента-Гетьмана у виняткових випадках?
  • Чи достатнім є запобіжник у вигляді висновку Конституційного Суду України?
  • Чи має таке рішення Верховної Ради підтверджуватися швидким референдумом, якщо безпекові умови дозволяють?
  • Як запобігти використанню імпічменту або надзвичайного припинення повноважень як політичної помсти?
  • Як не допустити, щоб Президент-Гетьман перетворив виконавчу владу і силовий сектор на особисту вертикаль?
  • Які додаткові запобіжники потрібні проти зовнішнього, олігархічного або кримінального впливу на Президента-Гетьмана?
Подати пропозиціюВідкрити

Подати пропозицію до цього розділу

Після прочитання тексту, аналітики змін і питань для обговорення можна подати власну правку, зауваження або альтернативну редакцію.

Обговорити цей розділ

Надішліть коротку думку, правку або зауваження саме до цього розділу. Розділ уже підставлено автоматично — вам не потрібно нічого обирати.

Додати деталі

Це модерована громадська участь VKUA, не офіційна державна процедура.